Токаїк

Вперше згадується у 1430 році.

На початку ІІ світової війни в селі проживало 185 осіб. Місцеве населення підтримувало партизанів загонів «Чапаєв» (командир Стрельцов Р. С.), «Майоров» та «Пожарський». В жовтні 1944 р. німці в селі затримували кілька десяток полонених радянських військових. Партизани під командуванням Рудолфа Яношіка перебили німецьких військових та визволили полонених солдатів. Німці як відповідь 18 листопада 1944 оточили село і за селом розстріляли 34 чоловіків. Дивом вижили двоє: Андрей Стропковски та Міхал Медзведз, які були поранені та знепритомніли, а потім кілька днів переховувалися в лісах. Решту населення німці вигнали, а село спалили, залишилася тільки церква та одна напівзруйнована хата.

На місці трагедії стоїть пам'ятник, біля села є військовий цвинтар та Музей Токаїцької трагедії (словац. Múzeum Tokajíckej tragédie), після реконструкції знову відкритий в 2009 році.

У селі є греко-католицька церква святого пропока Іллі з 1920 року.

В селі проживає 105 осіб.

Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):

• словаки — 99,10 %
• чехи — 0,90 %

Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

• греко-католики — 89,19 %
• римо-католики — 10,81 %