Толстих Михайло Сергійович

Народився 19 липня 1980 в Іловайську.

Країни, де Ґіві був під санкціями

У 1998—2000 роках служив у ЗСУ, закінчив службу зі званням сержанта. За військовою спеціальністю — командир танка. Працював промисловим альпіністом, водієм дизельного навантажувача на канатному заводі, охоронцем у супермаркеті.

Позивний «Ґіві» взяв на честь діда-грузина. З травня 2014 року брав участь у боях за Слов'янськ. Улітку 2014 року брав участь у боях за Іловайськ. З вересня 2014 року — в боях за Донецький аеропорт.

19 жовтня 2014 року звернувся до лідера партії ЛДПР Жириновського з проханням надати «Народному ополченню» автомобілі для перевезення поранених[1]. 28 жовтня Жириновський відправив партію автомобілів «Нива» для терористів[2].

16 лютого 2015 року був внесений до санкційного списку ЄС, від 23 травня 2016-го у розшуку МВС України[3][4].

23 червня 2016 року Військова прокуратура України повідомила про підозру у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної організації, керівництво й участь в ній) ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 (співучасть у веденні агресивної війни) ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 (жорстоке поводження з військовополоненими) ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) Кримінального кодексу України і мала намір почати заочне засудження терориста[5].

Ліквідований уранці 8 лютого 2017 о 6:12 внаслідок підриву вибухового пристрою у Макіївці[6], терорист загинув у своєму кабінеті[7][8][9]. Похований у Донецьку на цвинтарі Донецьке море поруч з іншим лідером бойовиків ДНР Моторолою[10].

Був прихильником політики Януковича, підтримував політику Путіна і Жириновського, виступав за окупацію всього Донбасу Російською Федерацією.

За словами Тетяни Ричкової, представника Міністерства оборони України, влітку 2014 року Михайло Толстих стратив пораненого десантника 25-ї повітрянодесантної бригади.[11]

Після боїв в Іловайську показово знущався з українських військовополонених.[12][13]

Після боїв у Донецькому аеропорту змушував їсти власні нарукавні знаки українських полонених, зокрема — полковника Олега Кузьміних.[14][12][13]

За даними полковника Олександра Мотузяника, речника Міністерства оборони з питань АТО, Михайло Толстих вчинив такі воєнні злочини: обстріли міст і сіл з важкого озброєння, знущання над полоненими українськими військовими, жорстоке поводження з цивільними, мародерство.[15][16]

Ґіві під час роботи охоронцем у супермаркеті

Офіційних нагород не мав, натомість був «нагороджений» відзнаками терористичної організації «ДНР»: 2 георгіївських хрести і медаль «За оборону Слов'янська». 24 лютого 2015 нагороджений «орденом» «Герой ДНР».

Терористичне формування, яке бере участь у війні на Сході України на боці проросійських сил «ДНР». Зокрема брало участь у боях за Слов'янськ, Іловайськ, а також в облозі, а згодом і штурмі Донецького аеропорту у вересні-жовтні 2014 року.

За версією бойовиків ДНР, вбивство Михайла здійснила українська розвідувальна група, а замовив — Зорян Шкіряк. Агент СБУ Олег Сугерей, після звільнення з російського полону розповів, що брав участь у операції українських спецслужб з ліквідації Ґіві, і забезпечував прикриття відходу Анастасії Петриги, агента, що втерлась в довіру до Ґіві й заклала вибухівку, яка знищила терориста. СБУ цю версію заперечує[17].

За версією України, Ґіві вбили свої ж бойовики, а замовив вбивство Олександр Захарченко.

Іноземна преса й дехто хто з українських політиків озвучили версію, що його вбили спецслужби Росії, з метою замінити неугодних і буйних бойовиків на більш поступливих і розумних[18].

За словами радника голови СБУ, є інформація, що всі причетні до створення ДНР і ЛНР знаходяться в небезпеці та на тимчасово окупованих територіях йде переділ влади.[19]