Томас Ман

Ман походив із старої сім'ї ремісників і торговців. Його дід був карбувальником на лондонському монетному дворі, а батько торгував шовком і оксамитом. Рано втративши батька, Томас Ман був вихований в родині вітчима, багатого купця і одного із засновників Ост-Індської торгової компанії, яка виникла в 1600 році, як відгалуження старішої Левантської компанії, яка торгувала з країнами Середземного моря. Пройшовши навчання в крамниці і конторі вітчима, він почав з вісімнадцятирічного віку службу в Левантської компанії. Пізніше він декілька років провів в Італії, їздив до Туреччини і країн Леванту.

Ман швидко розбагатів і придбав солідну репутацію. Достовірно відомо, що 1612 р. Ман живе в Лондоні, так як в цьому році він одружується з дочкою багатого дворянина і поселяється своїм будинком в парафії святої Олени в районі Бішопсгейт. У 1615 році його вперше було обрано до ради директорів Ост-Індської компанії і незабаром стає найвитонченішим і найактивнішим захисником її інтересів в парламенті і в пресі. Цікаво, що він відхиляє пропозицію зайняти пост заступника керівника компанії, відмовляється від поїздки в Індію в якості інспектора факторій компанії. Подорож до Індії в ті часи тривало не менше трьох-чотирьох місяців в один кінець і було пов'язане з чималими небезпеками: бурі, хвороби, пірати…

Зрілість Мана доводиться на епоху двох перших королів з династії Стюартів. У 1622 р. Він стає одним з найбільш активних та впливових членів державної комісії з торгівлі (Commission of Trade). Саме нею опрацьовувались основні принципи економічної політики англійського меркантилізму в суперечках та дискусіях, що впроваджувалися у життя майже до кінця XVII ст.: заборона на вивезення сировини (особливо овечої вовни), заохочення вивезення готових виробів, державне субсидування експорту, високі ввізні мита на імпортні промислові товари і т. д. Дані заходи послаблювали конкуренцію і сприяли зростанню вітчизняних мануфактур. Крім того, захоплення нових колоній забезпечував промисловцям доступ до дешевої сировини, а купцям — прибуток від транзитних та посередницьких торговельних операцій. Уже на схилі років Томас Ман придбав чималі земельні володіння у графстві Кент, де і провів останні роки свого життя.

У 1640 році, за рік до смерті Мана, почалася англійська буржуазна революція, яка прийняла форму конфлікту між парламентом і королем. Ман не дожив до розвороту революційних подій, і вченим невідомі його політичні погляди, однак є дані про те, що він був противником повного абсолютизму і виступав за обмеження влади короля, зокрема в сфері оподаткування.

За все своє життя Ман накопичив чималий спадок. Він вкладав кошти в купівлю земельних маєтків, а також був відомий як лихвар.

Спільно з британською короною, Східноіндійська компанія була торговою компанією, створеною для колонізації нових земель і торгівлі зі Східною Індією. У 1615 р. Мун був обраний директором компанії тому докладав багатьох зусиль аби вона працювала на повну потужність. Щоб досягти цього, багатство потрібно було максимізувати, а експорт збільшувати. У 1620 році, під час початку депресії, роль Мана в економіці була значно розширена. Він був змушений не тільки захищати Східноіндійську компанію та її діяльність, але й допомагати уряду у виправленні економіки.

Торгівельна криза врешті-решт призвела до депресії, яка виникла через дві окремі події. По-перше, через Східноіндійську компанію, Англія імпортувала з Індії набагато вищий відсоток, ніж експортувала. Це негативне сальдо торгівлі, або торговельний дефіцит, означало, що Англія посилала більше грошей, ніж приносила, що означало чіткий збиток для економіки, відповідно до принципів меркантилізму. По-друге, щоб оплатити весь свій імпорт, Англія направила до Індії дорогоцінні метали. Будучи єдиною реальною детермінантою достатку в 1600-х роках, через те, що паперові гроші ще не використовувалися в Північній Європі, експорт дорогоцінних металів був нечуваним. Для Східноіндійської компанії обмеження експорту на злитки скоротилися. Завдяки цій умові обмін срібла на предмети розкоші приніс багато негативної уваги до східноіндійської компанії; Громадяни вважали, що це був великий фактор економічного спаду. Таким чином, Ман висувався як представник підприємства. Його завданням було очистити ім'я своєї компанії, переконуючи також своїх клієнтів і широку громадськість, що вжиті заходи були в кінцевому рахунку для кращого. Він передав свої погляди через свою першу опубліковану книгу «Дискурс торгівлі з Англії до Східної Індії».

Згідно Мана, зовнішньоторгівельна торгівля була найкращим способом збільшити багатство нації. Зокрема, необхідно було, щоб експорт перевищував імпорт. Всі інші коригувальні економічні політики були другорядними. Як він говорить у Скарбниці Англії за зовнішньою торгівлею, ми повинні "щорічно продавати іноземцям на більшу суму, ніж ми у них споживаємо ". Щоб досягти цього позитивного сальдо торгівлі, Ман виклав список критеріїв, який він закликав Англію дотримуватися:

• Необхідно заборонити імпортні товари, які можуть бути вироблені всередині країни.
• Знизити імпорт на товари розкоші, щоб англійці спробували власні товари.
• Знизити експортні мита на товари, вироблені на внутрішньому ринку для зовнішніх ринків.
• Якщо жодні альтернативи не будуть доступні для її сусідів, Англія повинна стягувати більше грошей для свого експорту.
• Вирішити проблему з застоєм для підвищення виробництва і зменшити обсяг імпорту необхідну з-за кордону.
• Доставка здійснюється виключно на англійських судах.

• Аникин А. В. Томас Ман: стратег торгівлі // Юність науки: Життя та ідеї мислителів-економістів до Маркса. — 2-е вид. — М .: Политиздат, 1975. — 384 с.
• Блауг М. Ман, Томас // 100 великих економістів до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб .: економікус, 2008. — 352 с.

• Історія економічної теорії

1. https://pantheon.world/profile/person/Thomas_Mun