Томіріс

Томіріс або Томіріда[1] (грец. Τόμυρίς, давньоперс. Tahm-Rayiš[2], приблизно 570—520 роки до н е.) — цариця саків-масагетів[3][4] — іраномовного кочового скотарського народу.

Цариця Томиріс перед головою Кіра
Пітер Пауль Рубенс
Томіріс
Народилася 6 століття до н. е.
невідомо
Померла 6 століття до н. е.
Діяльність політична діячка
Посада Правляча королева
Діти Spargapisesd

Томіріс в житті і політиці свого часу

Приблизно в 530 р. до н. е. цар Персії — Кір, підкоривши безліч країн і отримавши титул «володар Азії», вирушив в похід у Великий степ між Каспійським та Аральським морями.

У описі цього походу у поданні Геродота (I, 201—214), який був і є найпоширенішим з античних часів, Кір відправив посла до цариці Томіріс з пропозицією вийти за нього заміж і об'єднати два народи в одну державу без війни, на що цариця масагетів відповіла відмовою. Далі Кір дав можливість частині війська масагетів, яку очолював син Томіріс Спаргапіс, захопити обоз персів. Масагети, захопивши обоз, упилися перським вином. Скориставшись із цього Кір захопив в полон цю частину (одна третина) війська масагетів й самого Спаргапіса.[5] У полоні Спаргапіс наклав на себе руки. Після такої ганебної поразки відбулася вирішальна битва, яка завершилася перемогою масагетів. Всі перси загинули на полі бою, серед них був і Кір. Томиріс наказала знайти тіло полеглого Кіра та відрубати йому голову, яку потім вона занурила в міх з людською кров'ю з наступними словами: «Ти мене, яка ще жива і тебе перемогла в битві, ти мене вбив, бо хитрістю захопив мого сина, так ось я тепер згідно з моєю клятвою, насичую тебе кров'ю». [1]

Ця вирішальна битва, ймовірно, сталася на самому початку серпня 530 р. до н. е. У всякому разі, до кінця серпня звістка про загибель Кіра дійшла до далекої Вавилонії.

Окрім Геродотової відомо ще низка версій щодо цього останнього походу Кіра.

За Ктесієм (Pers. 29, 6-7), в останній битві Кір бився з дербіками, яких він помилково розміщує біля Індії (насправді — на північ від Гірканії). Можливо, твердження Ктесія про перемогу перського війська над дербіками походить від офіційної перської традиції.

Ксенофонт у «Кіропедіі» (VIII, 7) взагалі пише, що Кір помер в своїй столиці власною смертю. Однак, ідеалізуючи Кіра, він не зупинявся перед звичайним спотворенням фактів.

У Беросса, Кір загинув у битві з дайями (дахами), скіфським плем'ям Середньої Азії [FHG, II, с. 505].

Розбіжності у різних античних авторів щодо того, які племена нанесли Кіру поразку, можна пояснити тим, що дербіки могли бути частиною могутнього союзу массагетських племен, що жили в степах між Каспійським і Аральським морями. За часів Ктесія дербіки були більш відомі, ніж будь-які інші массагетскі племена. Але ще задовго до Беросса, який жив на початку III ст. до н. е., дахи посіли на історичній арені місце массагетів, тому саме їх й названо переможцями Кіра.[6]

Відображення в культурі

Історія Томіріс була відображена в традиції західного мистецтва. Художники Рубенс[7], Аллегріні, Лука Феррарі[8], Маттіа Преті, Гюстав Моро і скульптор Северо Кальзетта да Равенні належать до числа тих, хто зображував Томіріс і події в її житті.

В 2019 році казахи зняли художній фільм "Томіріс", присвячений сакській цариці. Багато казахів вважає саків одними із предків казахів, та і тюрків взагалі.

В астрономії

На честь Томіріс названий астероїд (590) Томіріс, відкритий в 1906 році.

Примітки
  1. Геродота Турійця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами.. Переклад, передмова та примітки А. О. Білецького. Наукова думка. 1993. с. 579. ISBN 5-12-004040-3.
  2. F. theim und R. Stiehl. Geschichte Mittelasiens im Altertum. Berlin, 1970.
  3. Геродот. История (I, 205). // Доватур А. И., Каллистов Д. П.,И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. — М., 1982. — C. 87.
  4. Филострат. Рассказ о героях (V, 3).
  5. Геродот. История (I, 201—214). (рос.) Доватур А. И., Каллистов Д. П., Шишова И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. — М., 1982. — С. 91.
  6. (рос.) М. А. Дандамаев. Политическая история Ахеменидской державы. М., 1985.
  7. Peter Paul Rubens. Queen Tomyris before the Head of Cyrus. // The Museum of Fine Arts, Boston, MA, USA.
  8. Luca (1605-1654). Queen Tomyris with the head of Cyrus the Great by Ferrari. // Bridgeman Art Library.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.