Томіслав Карамарко

То́міслав Карама́рко (хорв. Tomislav Karamarko) — хорватський політик, колишній міністр внутрішніх справ Хорватії, перший віце-прем'єр у правоцентристському уряді Тихомира Орешковича, керівник провідної правоцентристської партії країни — ХСП у 2012—2016 роках.

Томіслав Карамарко
Tomislav Karamarko
хорв. Tomislav Karamarko
Томіслав Карамарко
Tomislav Karamarko
Перший віце-прем'єр уряду Хорватії
22 січня 2016  15 червня 2016
Президент Колінда Грабар-Кітарович
Прем'єр-міністр Тихомир Орешкович
Попередник Весна Пусич
Наступник Давор Іво Штір
Голова Хорватської демократичної співдружності
21 травня 2012  21 червня 2016
Президент Іво Йосипович (2012-2015)
Колінда Грабар-Кітарович (з 2015)
Прем'єр-міністр Зоран Міланович
Тихомир Орешкович
Попередник Ядранка Косор
Наступник Андрей Пленкович
Міністр внутрішніх справ Республіки Хорватії
10 жовтня 2008  23 грудня 2011
Президент Степан Месич (2008-2010)
Іво Йосипович (2010-2011)
Прем'єр-міністр Іво Санадер
Ядранка Косор
Попередник Берислав Рончевич
Наступник Ранко Остоїч
Народився 25 травня 1959(1959-05-25) (62 роки)
Крушево, Задар,
 Хорватія
Виборчий округ ІІІ
Відомий як політик
Громадянство СФРЮ,
 Хорватія
Національність хорват
Освіта Загребський університет і Faculty of Humanities and Social Sciences, University of Zagrebd (1985)
Політична партія Хорватська демократична співдружність
У шлюбі з Еніса Муфтич (1993—2011)
Ана Шарич (2015—донині)
Діти Лана
Мартін
Катаріна
Професія історик
Релігія римо-католик
tomislavkaramarko.hr

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Карамарко народився у місті Задар, що в Хорватії (на той час — Народна Республіка Хорватія у складі Федеративної Народної Республіки Югославія). Родом із села Крушево, що біля Задара, де і відвідував початкову школу. Закінчив факультет гуманітарних і соціальних наук Загребського університету в 1989 році, де вивчав історію. [1]

У 1992 році обійняв посаду керівника Канцелярії прем'єр-міністра Йосипа Манолича, а потім керував Канцелярією прем'єр-міністра Франьо Ґреґурича. З 1992 по 1993 рік очолював Адміністрацію тодішнього Голови хорватського парламенту Стіпе Месича.

З 1993 до 1996 року Карамарко перебував на посаді начальника поліції Загреба, а з 1996 по 1998 рік працював помічником міністра внутрішніх справ.

У 2000 році керував виборчим штабом кандидата в президенти Хорватії Стіпе Месича, а після перемоги останнього став радником президента з національної безпеки. Також обіймав посаду начальника Управління національної безпеки з 2000 по 2002 рік,[2] керівника служби контррозвідки з 2004 по 2006 рік,[3] та начальника Агентства безпеки і розвідки з 2006 по 2008 рік.[4] У вересні 2011 року знову вступає в ХДС. На XV з'їзді ХДС 20 травня 2012 у другому турі Карамарко перемагає Мілана Куюнджича і стає 4-м головою ХДС.

Володіє англійською і російською мовами.

Повторно одружений, батько двох дітей від першого шлюбу і однієї від другого.

Примітки

  1. www.vlada.hr. Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 22 вересня 2011.
  2. National Security Office
  3. Counterintelligence Agency
  4. Security and Intelligence Agency
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.