Давор Іво Штір

Повернувся в Хорватію 1996 року на запрошення хорватського МЗС, після чого працював у хорватських посольствах у Вашингтоні і Брюсселі та був до 2009 року радником прем'єр-міністра Іво Санадера з питань зовнішньої політики.[5]

На парламентських виборах 2011 обраний депутатом хорватського парламенту, де став членом Комітету з міжпарламентської співпраці та Комітету з питань європейської інтеграції, а також призначений заступником голови Комітету у закордонних справах. Крім того, входив до складу хорватської парламентської делегації у Парламентській асамблеї НАТО і делегації парламенту Хорватії у Спільній парламентській комісії Хорватія-ЄС.[6]

Він був одним із найближчих співробітників прем'єрки Ядранки Косор та її радником і посланником у справах євроатлантичного співробітництва. У часи словенсько-хорватського дипломатичного охолодження Штір був головним учасником тихої дипломатії і посередником між Косор і прем'єр-міністром Словенії Борутом Пахором.[5] Під час партійних виборів у травні 2012 року Штір підтримав Томіслава Карамарка,[7] Водночас, він був проти дисциплінарного провадження проти Косор у лютому 2013 року, після того, як партія вирішила покарати її за її виступи в засобах масової інформації.[8]

У квітні 2013 року після вступу Хорватії в ЄС був одним із перших дванадцяти членів Європейського парламенту, обраних від Хорватії,[9] здобувши 5,75% голосів.[10]

У вересні 2012 Штір зажадав від хорватського уряду відмовитися від ратифікації угоди про державний кордон між Хорватією та Боснією і Герцеговиною, стверджуючи, що тим самим Хорватія погодилася б на політику шантажу і вступ до ЄС ув'язала би з питаннями кордону. Він звинуватив боснійського міністра транспорту Даміра Хаджича у шантажі хорватського уряду, адже той заявив, що Боснія і Герцеговина не допустить будівництва Пелєшацького мосту, якщо договір про кордон не буде ратифіковано.[11] У квітні 2013 року Штір сказав, що умовою для вступу Боснії і Герцеговини в Європейський Союз буде інституційна рівність хорватів у Боснії і Герцеговині.[12] Через два місяці, в червні, Штір заявив, що «Хорватія повинна рішуче докласти зусиль, щоб розв'язати питання конституційності хорватського народу в БіГ не тільки на папері, а й на практиці». Він оцінив Федерацію Боснії і Герцеговини як де-факто «бoсняцький суб'єкт конфедерації» і оголосив про можливість улаштування Боснії і Герцеговини за бельгійським зразком. Він також зазначив, що Хорватія використає вступ у Євросоюз для розв'язання хорватського питання у Боснії і Герцеговині.[13]

На засіданні Комітету з зовнішньої політики Європарламенту в липні 2013 року Штір зажадав, щоб Євросоюз рішучіше підтримав право хорватського народу в БіГ на рівноправність з іншими державотворчими народами і таким чином інтернаціоналізував «хорватське питання» у Боснії і Герцеговині. В інтерв'ю виданню «Večernji list» у тому самому місяці Штір сказав, що хорвати в Боснії і Герцеговині є невідворотним і вирішальним чинником європеїзації БіГ, а також зазначив, що роль Європейського Союзу в Боснії і Герцеговині визначальна, і що співпраця з Росією і Туреччиною вітаються.[14]

У червні 2017 подав у відставку з посади керівника зовнішньополітичного відомства Хорватії.