Торохтій Олексій Павлович
Олексі́й Па́влович Торохті́й (народився 22 травня 1986, м. Зугрес, Донецька область) — український важкоатлет, призер чемпіонату світу та чемпіонатів Європи з важкої атлетики. Учасник двох Олімпійських ігор (2008, 2012). Заслужений майстер спорту України. Закінчив професійну кар'єру у 2014 році.
| Олексій Торохтій Олексій Павлович Торохтій | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Олексій Торохтій (6 серпня 2012) Олексій Торохтій (6 серпня 2012) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Місце проживання | м. Харків | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження |
22 травня 1986 (35 років) м. Зугрес, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 181 см | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 104 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Alma mater | Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Вебсторінка | torokhtiy.com | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Спорт | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |
Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | Важка атлетика | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Дисципліна | до 105 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Спортивне звання |
 Заслужений майстер спорту України | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Клуб | Динамо (Харків) | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренери | Генадій Ксенз, Валерій Нікулін, Михайло Мацьоха | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | ||||||||||||||||||||||||||||||||
 Торохтій Олексій Павлович у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Народився у невеликому донбаському містечку Зугрес, де й почав займатися важкою атлетикою під керівництвом Генадія Ксенза. Помітивши неабиякий потенціал у талановитого юнака, тренер Володимир Руденко, поклопотався про його переведення до Харківського вищого училища фізичної культури, де були всі належні умови для навчання і фізичного вдосконалення.
Після закінчення училища Олексій вступив до Національного аерокосмічного інституту імені Жуковського, однак занять важкою атлетикою не залишив. І у 20-річному віці до Торохтія прийшли перші успіхи серйозного рівня. У 2006 році він зайняв друге місце на Чемпіонаті Європи серед юнаків.
У 2008 році Торохтій вперше в кар'єрі брав участь в Олімпійських іграх, що проходили в Пекіні, та посів там 12-те місце з результатом 390 кг у сумі (ривок — 177 кг, поштовх — 213 кг)[1].
У 2009 році на Чемпіонаті Європи у Бухаресті Олексій показав кращий результат — 405 кг у сумі (181 кг у ривку та 224 кг у поштовху). Це дозволило йому посісти друге місце та отримати срібну медаль чемпіонату[2]. Наступного року в Мінську він не зміг повторити свій результат, підійнявши у сумі лише 396 кг (175+221)[3].
У 2011 році Торохтію вдалося зробити значний крок уперед та завоювати «бронзу» на Чемпіонаті світу в Парижі. Результати, показані спортсменом, теж були доволі обнадійливими напередодні Олімпійських ігор у Лондоні — 410 кг у сумі (ривок — 181 кг, поштовх — 229 кг)[4]. Ці показники великою мірою стали можливими завдяки кропіткій роботі заслуженого тренера України та СРСР Михайла Мацьохи, який разом з Валерієм Нікуліним займався підготовкою спортсмена[джерело?].
6 серпня 2012 року Олексій став чемпіоном Олімпійських ігор 2012 у ваговій категорії до 105 кг. Для перемоги йому вистачило показника 412 кг (185+227), що лише на кілограм більше, ніж у Наваба Насіршелала з Ірану, який посів друге місце[5][6].
У грудні 2018 року повторна перевірка допінг-проби Торохтія з Олімпійських ігор 2012 року дала позитивний результат. У ній був виявлений заборонений препарат (дегідрохлорметилтестостерон).[7].
19 грудня 2019 року на офіційному сайті Міжнародного олімпійського комітету було опубліковано рішення про позбавлення Торохтія золотої медалі, отриманої на Олімпіаді 2012, через порушення антидопінгових правил[8]. Результат Олексія було анульовано, а спортсмена зобов'язано повернути отримані медаль, диплом та значок[9].
Досягнення
- Срібний призер чемпіонату Європи (1): 2009
- Срібний призер чемпіонату Європи серед юнаків (1): 2006
- Бронзовий призер чемпіонату світу (1): 2011
- Учасник Олімпійських ігор (2): 2008, 2012.
- Заслужений майстер спорту України
Державні нагороди
- Орден «За заслуги» III ст. (15 серпня 2012) — за досягнення високих спортивних результатів на ХХХ літніх Олімпійських іграх у Лондоні, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[10]
Примітки
- Пекін-2008. Важка атлетика. Разорьонов посідає шосте місце. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 липня 2012.
- Харків'янин Андрій Торохтій виграв «срібло» на ЧЄ з легкої атлетики
- Торохтій виграв малу «бронзу» на ЧЄ з важкої атлетики
- Чемпіонат світу. Торохтій став бронзовим призером. Архів оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 31 липня 2012.
- Олексій Торохтій — Олімпійський чемпіон!. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 6 серпня 2012.
- Профіль на сайті ігор(англ.)
- Olympic weightlifting champion Oleksiy Torokhtiy stripped of gold for doping. 19 грудня 2019.
- Олексій Торохтій позбавлений золотої медалі, отриманої на Олімпіаді 2012
- МОК позбавив українського штангіста Торохтія золота Олімпіади-2012. РБК-Украина (рос.). Процитовано 28 лютого 2020.
- Указ Президента України від 15 серпня 2012 року № 474/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання
- Штанга — річ уперта. Олексій Торохтій[недоступне посилання з липня 2019] (укр.)
- В України ‒ третє золото на Олімпіаді. ФОТО (укр.)
- Інтерв'ю
- О.Торохтій: «Пік форми настає у голові, незалежно від віку та кваліфікації», 22.11.2011 (укр.)
- О.Торохтій: «Підняття штанги — це як фокус», 18.04.2012 (рос.)