Тосканеллі (місячний кратер)

Кра́тер Тоскане́ллі (лат. Toscanelli) — невеликий метеоритний кратер у зоні східного узбережжя Океану Бур на видимому боці Місяця. Назву присвоєно на честь флорентійського науковця в галузі астрономії, медицини, географії і математики Паоло Тосканеллі (1397—1482) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1976 році.

Характеристики кратера
Тосканеллі
Світлина кратера, зроблена з борту Аполлона-15. Кратер Тосканеллі знаходиться у центрі зображення, ліворуч і вище – сателітний кратер Волластон N. Борозни у верхній частині знімка – частина системи борозен Аристарха; по центру внизу - уступ Тосканеллі
Координати 27.96° пн. ш. 47.61° зх. д. / 27.96; -47.61
Діаметр 7,1 км
Глибина 1,300 км
Довгота ранкового
термінатора		 315°
Епонім Паоло Тосканеллі
Рік затвердження 1976

Тосканеллі

Опис кратера
Околиці кратера Тосканеллі (крайній ліворуч). Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter

Найближчими сусідами кратера Тосканеллі є кратер Волластон на півночі північному сході; кратери Крігер і Ван Бісбрук на сході північному сході; кратер Вяйсяля на півдні і кратер Фрейд на південному заході. На заході від кратера розташовується пік Геродота; на заході північному заході — гряда Нігглі, борозна Агріколи і гори Агріколи; на півночі, сході і південному сході — борозни Аристарха; на північному сході борозна Крігера; на півдні уступ Тосканеллі; на південному заході долина Шретера[1]. Селенографічні координати центру кратера 27.96° пн. ш. 47.61° зх. д. / 27.96; -47.61, діаметр 7,1 км[2], глибина 1300 м[3].

Кратер має циркулярну чашоподібну форму і практично не зазнав руйнувань. Вал дещо згладжений, але зберіг чіткі обриси, північна і південна частини валу мають сідлуваті пониження, північний край валу відзначений дрібним кратером. Внутрішній схил гладкий з високим альбедо. Висота валу над навколишньою місцевістю досягає 260 м[4], об'єм кратера становить приблизно 14 км³[4]. За морфологічними ознаками кратер належить до типу ALC (за назвою типового представника цього класу — кратера Аль-Баттані C).

До отримання власного найменування у 1976 році кратер мав назву Аристарх C (у системі позначень так званих сателітних кратерів, розташованих в околицях кратера, що має власну назву).

Сателітні кратери відсутні.

Див. також

Примітки
  1. Кратер Тосканеллі на мапі LAC-39.
  2. Довідник Міжнародного астрономічного союзу
  3. John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000)
  4. Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.