Тракторозаводський район (Волгоград)

Тракторозаводський район

• Займана площа: 54 км², третє місце серед районів міста.[2]
• Населення: 136  746  чол. (2002), четверте місце серед районів міста.[3]
• Протяжність доріг: 158 км.[4]

З півдня район примикає до Краснооктябрського району Волгограду, на сході розділений Волгою з містом Волзький, а з заходу і півночі межує з Городіщенським районом Волгоградської області. У північно-східній частині району починається Волзька ГЕС з мостовим переходом на місто Волзький (адміністративно ГЕС відноситься до міста Волзький).

До складу району входять селища: Верхній, Верхнезареченський, Гірний, ГЕС, Забазний, Замечетінський, Зарічний, Латошинка, Лінійний, Нижній Тракторний, Спартановка та смт Водстрой.

Перша половина XIX століття — заснування селища Спартановка і села Ринок в околицях Царицина.

12 липня 1926 — закладка Сталінградського тракторного заводу, якому район зобов'язаний своїм народженням.[5]

17 червня 1930 — з конвеєра заводу зійшов перший радянський трактор.[6]

14 травня 1936 — створення Тракторозаводського району: населення склало 55,4 тисячі чоловік, площа — 6000 га.

Червень 1936 — Тракторозаводський район утворений як адміністративна одиниця.[2]

23 серпня 1942 — масове бомбардування Сталінграда фашистською авіацією. Район зруйновано практично повністю (див. Сталінградська битва).

14 жовтня — окупація Тракторозаводського району німецько-фашистськими військами.[7]

2 лютого 1943 — закінчення Сталінградської битви, звільнення району від окупації.

Середина лютого — початок відновлювальних робіт.

26 січня 1959 — розпочав роботу алюмінієвий завод.

1972 рік — повністю завершено відновлення району; промисловість перевищила довоєнний рівень виробництва більш ніж у 10 разів.[4]

ТРК Діамант (червень 2007)

Основними галузями в районі є: промисловість, торгівля і громадське харчування, будівництво, ЖКГ та транспорт. На території Тракторозаводського району зареєстровано понад 5 тисяч підприємств різної форми власності. Район активно забудовується об'єктами торгівлі та соціально-побутового призначення.

З квітня 2005 року район перестав бути дотаційним, що дозволяє своєчасно фінансувати бюджетну сферу, підвищувати рівень благоустрою, розвивати соціальну сферу.

Річний обсяг надходжень на 2006 рік в усі рівні бюджетів становить майже 900 млн рублів, у тому числі до міського бюджету — близько 347 млн рублів.

У загальній сумі витрат домінуюче становище займають галузі, що забезпечують життєдіяльність району — освіта (45,5%), житлово-комунальне господарство (23%), охорона здоров'я (19,4%), соціальний та молодіжна політика (2,1%).[8]

Проспект Леніна

Через Тракторозаводський район проходять всі три найважливіші дороги Волгограда — 1, 2 і 3 Поздовжні автомагістралі. Перша з них збігається з найдовшою вулицею міста проспектом ім. В. І. Леніна і вулицею ім. Миколи Отради і є найбільш жвавою транспортною артерією.

Діють всі види громадського транспорту Волгограда:

• трамвай за маршрутом «ШТ»;
• тролейбус за маршрутами № 1, 3, 8, 8А, 9;
• електропоїзд по двох лініях, що зв'язує всі райони Волгограда, а також місто Волзький;
• автобуси за цілорічним маршрутами № 10, 11, 11а, 21э, 37э, 55, 59э, 101э, 105э, 114, 149э.

На території району 92 історичних та пам'ятних місця. З них: 1 пам'ятник археології, 12 пам'яток історичних подій, 8 скульптурних пам'ятників, 67 меморіальних дощок, 4 братські могили поховань захисників Сталінграда.[5]

Площа Дзержинського

Площа Дзержинського

Площа Дзержинського — центр та «візитна картка» району. На ній встановлені: пам'ятник Феліксу Дзержинському, танк Т-34, який брав участь у боях за Тракторозаводський район, і залишений тут в 1943 році як пам'ятник (в 1978 році поставлений на постамент), 2 мозаїчних панно центральних прохідних Тракторного заводу, присвячених військовим і трудових подвигів його робітників.[5][6][9]

Пам'ятники присвячені Сталінградській битві

Танкова башта на Спартановці

Пам'ятник «Захисникам міста від вдячних тракторобудівників». Скульптура воїна наразі знаходиться в парку перед ТРК «Діамант» на проспекті Леніна.

Пам'ятні знаки у вигляді башт танків Т-34, що позначають передній край оборони, що склався на 19 листопада 1942 — день початку контрнаступу під Сталінградом. 4 з 18 таких знаків по всьому Волгограду розташовані в Тракторозаводському районі: на вулиці Менжинського в селищі Спартановка, на вулиці Тракторобудівників у Нижньому селищі тракторного заводу і на вулиці Колумба в селищі ГЕС, на 2-й поздовжній магістралі на околиці районного кладовища.[10][11]

• Пам'ятник на місці з'єднання військ 24 листопада 1942 у роз'їзду 1-ї Поздовжної магістралі і траси на м. Волзький.
• Пам'ятник воїнам 21-го окремого батальйону на вулиці Дегтярьова.
• Пам'ятник бійцям-ополченцям СТЗ на проспекті ім. Леніна.
• Братська могила воїнів Радянської Армії на території районного кладовища.
• Братська могила моряків Волзької військової флотилії в сквері селища Водстрой.

У Тракторозаводському районі присутні житлові забудови різних типів. У старій частині, в районі площі ім. Дзержинського і далі у напрямку до центру міста переважає архітектура сталінської епохи, в основному будинки для робітників тракторного заводу в стилі «Сталінський ампір», відновлені і добудовані після закінчення Сталінградської битви. Нові мікрорайони на північ від річки Мокра Мечетка (Спартановка, ГЕС, Водстрой) забудовані кварталами типових житлових будинків — «хрущовок», так і більш пізніх 9-16-поверхових будівель. Селище Латошинка є швидко зростаючим комплексом елітних котеджів, виконаних за індивідуальними проектами.

• Офіційний сайт адміністрації Тракторозаводського району Волгограда (рос.)
• Путівник по пам'ятникам Тракторозаводського району (рос.)