Трансплантація серця

Транспланта́ція се́рця (англ. Heart transplantation) кардіохірургічна трансплантологічна операція, що застосовується у пацієнтів на останній стадії серцевої недостатності.

Розміщення донорського серця відносно магістральних судин та легень пацієнта.

В США виконується близько 4 000 трансплантацій серця щорічно. В Україні, після 15-річної перерви, у 2020 за сприянням МОЗУ було проведено 8 пересадок.[джерело?]

Історія

У 1905 році Алексис Каррель і Ч. Гютріє, які працювали в Америці в Рокфеллерівському інституті медичних досліджень виконали першу у світі гетеротопічну трансплантацію серця в експерименті. Вони перемістили донорське серце собаки на шию іншої собаки. Пересаджене серце функціонувало близько двох годин.

Російський дослідник В. П. Деміхов в 1951—1952 роках в експерименті розробив методику трансплантації серця.

Перша клінічна операція пересадки серця проведена 23 січня 1964 р. Джеймсом Харді в клініці медичного центру Міссісіпі. Він пересадив хворій людині серце шимпанзе. На жаль, хворий загинув на операційному столі за годину після відключення апарату штучного кровообігу.

Перша успішна трансплантація серця

Першу успішну пересадку серця людини виконав 3 грудня 1967 року Крістіан Барнард, який керував кардіохірургічним відділом лікарні Гроот Шур в Кейптауні (ПАР).

25-річна Деніз Дарваль, була першим донором серця за всю історію. За день до цього, 2 грудня о 15:30, дівчина потрапила в ДТП переходячи дорогу зі своєю мамою (Міртл Дарваль). Від сильного удару мати загинула на місці, а донька була доставлена швидкою медичною допомогою до лікарні. Деніз отримала перелом черепа і інші серйозні травми голови. О 21:00 реанімаційна група перестала намагатися її реанімувати, було констатовано смерть головного мозку. Батько Деніз дозволив провести трансплантацію серця хворому Луї Вашканскі.[1] Реципієнт після пересадки серця прожив 18 днів, але потім помер від пневмонії і розвитку реакції відторгнення (причина — ослаблення імунної системи через прийом антиретровірусних препаратів).[2] Барнарду допомагав його брат Маріус, а також медична бригада з тридцяти чоловік. Операція тривала приблизно п'ять годин.

Через місяць К. Барнард оперував іншого пацієнта, який прожив після операції 19 місяців і 15 днів.[3]

Перша трансплантація серця в СРСР

Перша успішна операція з пересадки серця в СРСР була проведена В. І. Шумаковим 12 березня 1987 року в Московському науково-дослідному інституті трансплантації органів і тканин. Реципієнтом була Олександра Шалькова, яка прожила понад 10 років після трансплантації.[4]

Перша пересадка серця в Україні

В 2001 році Б. М. Тодуров виконав першу трансплантацію серця в Україні на базі кафедри кардіохірургії Національного інституту хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова.[5] Донором був 35-річний чоловік, реципієнтом 36-річний Микола Іщук з Рівненської області. Операційна бригада складалася з п'яти хірургів, двох анестезіологів, лікаря-перфузіолога, групи лаборантів та операційних сестер. Операція тривала майже чотири години і була виконана безкоштовно.[6] Пацієнт з донорським серцем прожив два тижні.

Другу операцію з пересадки Тодуров провів через два роки. Харків'янин Едуард Соколов живе з донорським серцем з 2003 року.

Протипоказання

Деякі пацієнти менш придатні для трансплантації серця, особливо якщо вони страждають від інших хвороб пов'язаних з їх серцем.

Абсолютні протипоказання

  • Захворювання нирок, легенів, або печінки
  • Активний рак, якщо це може вплинути на виживання пацієнта
  • Небезпечні для життя хвороби, які пов'язані з серцевою недостатністю, в тому числі гострі інфекції або системні захворювання, такі як системний червоний вовчак, саркоїдоз, амілоїдоз
  • Судинні захворювання шиї і кінцівок.

Відносні протипоказання

  • Інсулін-залежний цукровий діабет з важкою органною дисфункцією
  • Перенесений інсульт
  • Ожиріння
  • Вік старше 65 років (деякі відмінності між центрами) - літні пацієнти зазвичай оцінюються на індивідуальній основі.
  • Активне зловживання психоактивними речовинами, такими як алкоголь, наркотики або тютюн для курців (що збільшує шанс захворювання легень)[7]

Ускладнення

Післяопераційні ускладнення включають інфекції, сепсис, відторгнення органу, а також побічні ефекти імуносупресивних препаратів. Так як пересаджене серце надійшло з іншого організму, імунна система реципієнта зазвичай намагається його відторгнути. Ризик відторгнення ніколи повністю не зникає, а пацієнт буде приймати імуносупресивні препарати все життя, але вони можуть викликати небажані побічні ефекти, такі як підвищена ймовірність інфекцій або розвиток деяких видів раку. У реципієнтів може розвинутись хвороба нирок після трансплантації серця через побічні ефекти імунодепресантів. Люди, які перенесли трансплантацію серця, контролюються різними способами, щоб перевірити і попередити розвиток відторгнення.

Див. також

Примітки

  1. Denise Darvall- Alchetron, The Free Social Encyclopedia. Alchetron.com (амер.). Процитовано 14 вересня 2018.
  2. Пересадка сердца (трансплантация) операция. transplantaciya.com (ru-RU). Процитовано 14 вересня 2018.
  3. sahoboss (17 лютого 2011). Christiaan Neethling Barnard. South African History Online (англ.). Процитовано 14 вересня 2018.
  4. Пересадка сердца (трансплантация) операция. transplantaciya.com (ru-RU). Процитовано 14 вересня 2018.
  5. Перша пересадка серця в Україні.
  6. POSTUP/BRAMA - Нове серце. postup.brama.com. Процитовано 14 вересня 2018.
  7. Alraies, M. Chadi; Eckman, Peter (2014-8). Adult heart transplant: indications and outcomes. Journal of Thoracic Disease 6 (8). с. 1120–1128. ISSN 2072-1439. PMC PMC4133547. PMID 25132979. doi:10.3978/j.issn.2072-1439.2014.06.44. Процитовано 14 вересня 2018.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.