Трельяж (садівництво)

Трелья́ж (від фр. treillage < treille < лат. trichila — «альтанка з витких рослин»[1]) — легкі, в основному дерев'яні ґрати для виткої зелені[2]. Також трельяжами називають берсо — тунелі із рослин на металевому каркасі.

«Трельяж» — малюнок Гюстав Курбе, 1862 р.

Форми трельяжів

Спочатку трельяжі були простими загорідками-ширмами, по яких пускались пагони рослин. Згодом трельяжі отримували прямокутні, аркові, конусні та інші форми. Інколи мали величезні розміри та виконувались у вигляді палацових фасадів та збагачувались колонами, вазами і скульптурами. Переважно прикрашали регулярні парки й сади.

Трельяжний орнаментальний мотиф на шпалери — візерунок Вільяма Морріса.

Див. також

Примітки

Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.

Посилання

Садово-парковые опоры (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[Тимо-2] Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.