Триптолем

Триптоле́м (грец. Τριπτόλεμος, Triptolemos) — герой, син елевсінського володаря Келея (за Гігіном, Елевсіна; за аргівською версією, Трохіла) і Метаніри.

Триптолем
Батько Eleusisd, Келей, Океан, Rarusd, Trochilusd або Дісавл[1]
Мати Hyonad[2], Метаніра або Гея
Діти Crocond, Dolichusd, Gordysd і Deioped
 Медіафайли у Вікісховищі
Триптолем поміж Деметрою та Персефоною, Національний археологічний музей (Афіни)

Зображення Триптолема

Триптолема зображували чоловіком, що тримає в руці скіпетр, в'язку колосків або чашу з вином.

Елевсінський міф

За елевсінським переказом, Деметра в постаті смертної жінки прийшла до Келея і стала виховувати молодшого брата Триптолема Демофонта. Триптолема богиня навчила хліборобства й подарувала йому зерна пшениці та запряжену драконами крилату колісницю. Як улюбленець Деметри Триптолем був утаємничений у священні містерії і став жерцем богині. З його ім'ям пов'язують уведення в Аттиці хліборобства і поширення осілої культури. Проте діяльність Триптолема як першого вчителя хліборобства не обмежилась Аттикою: своєю чарівною колісницею він об'їздив цілий світ і навчив людей вирощувати хліб.

«Триптолем» Софокла

Софокл у своїй трагедії «Триптолем» зображає, як герой летить по світу, розповсюджуючи дари Деметри. Під кінець мандрівки він заснував місто Елевсін і встановив культ Елевсінської Деметри. В елліністичну епоху Триптолемові приписували заснування деяких давньогрецьких поселень і введення хліборобства в Сирії. У мандрівках Деметра захищала свого улюбленця від небезпек. Скіфського царя Лінка, який задумав убити Триптолема, вона обернула на рись, а гетського царя, що хотів позбавити героя життя й умертвив одного з його драконів, богиня перетворила в сузір'я. За Платоном, після смерті Триптолема боги зробили його суддею над душами померлих.

Римська міфологія

У римській традиції грецький тип Триптолема наслідують статуї Евентуса с заміною колосся рогом достатку.

Примітки
  1. Любкер Ф. Dysaules // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 447.
  2. Stoll H. W. Ausführliches Lexikon der griechischen und römischen Mythologie vol. I.2 / Hrsg.: W. H. Roscher — 1890. — Vol. I.2.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.