Трофей Вільяма М. Дженнінгса

Переможець в номінації обирається на основі ігор регулярного сезону та воротарям команди, що пропустила менше за всіх шайб. Ця нагорода, присуджується воротарям НХЛ за найменшу кількість пропущених шайб в поточному сезоні, котрі зіграли не менше 25 ігор за свою команду. Аж до 1981 року, «Везина Трофі» присуджувалася під цим визначенням, але надалі було змінено деякі дефініції в правилах і додано «Вільям М. Дженнінгс Трофі» саме під це визначення.

До сезону 1980-81 років, Везина Трофі присуджувалася воротарям команди які пропускали найменшу кількість шайб в ході регулярного сезону. Однак було визнано, що ця система часто означала, що трофей вирушав до воротарів в команди з найкращим захистом (а оскільки рівень команд з роками вирівнювався — то подекуди доводилося вибирати між воротарями навіть команд майже аутсайдерів), натомість найкращі з воротарів деколи навіть не попадали в списки номінантів. Тому були введені зміни, щоб нагороджувати «Везина Трофі» найвидатніших воротарів в сезоні, яких вибирали Генеральні менеджери команд НХЛ. А «Вільям М. Дженнінгс Трофі» була заснована як приз для воротаря, що провів поточний сезон в команді (понад 25 ігор) і відстояв на воротах з найменшою кількістю пропущених шайб серед інших претендентів з інших команд.

Нагорода-кубок «Вільям М. Дженнінгс Трофі» було пожертвувано радою директорів НХЛ і вперше представлено в кінці сезону 1981-82 років. Вона названа на честь покійного Вільяма М. Дженнінгса, розбудовника й популяризатора хокею в Сполучених Штатах Америки.

Вільям М. Дженнінгс (14 грудня 1920 — 17 серпня 1981) був власником клубу та одним з директорів розпорядників Національної хокейної ліги.

Народився в Нью-Йорку, жив в Нью-Йорку, вболівав за Нью-Йорк та ще й за хокей, Дженнінгс був власником клубу «Нью-Йорк Рейнджерс» з 1959 року аж до своєї смерті в 1981 році. За цей час, «Рейнджери» ставали претендентами на Кубок Стенлі. Дженнінгс доклав значних зусиль , щоб започаткувати Лестер Патрік Трофі в 1966 році, якого він і здобув аж в 1971 році. Він був обраний до Зали хокейної Слави в 1975 році, і Сполучених Штатах Хокейний Зал слави в 1981 році. А «Вільям М. Дженнінгс Трофі» було названо на його честь за його заслуги в розбудову та популяризацію хокею в Північній Америці, благодійність і суспільну значущість цієї людини.

• Одного разу було зроблено виняток з правила, коли мінімальна кількість зіграних ігор воротарем повинна бути 25, щоб мати право на трофей, але в рік локауту й в скороченому сезоні 1994-95 років, необхідну мінімальну кількість ігор звели до чотирнадцять.
• Шістьом воротарям вдалося виграти обидві воротарські кубки в один сезон: Патрік Руа (1988-89 і 1991-92), Ед Бельфур (1990-91 і 1992-93), Домінік Гашек (1993-94 і 2000-01), Мартін Бродо (2002-03, 2003-04), Мікка Кіпрусофф (2005-06) і Тім Томас (2008-09).
• Патрік Руа вигравав трофей п'ять разів, поки що це найбільше за будь-якого воротаря НХЛ. Бельфор і Бродо ділять другу позицію — кожен виграв трофей чотири рази, а Браян Гейвуд — тричі.
• «Нью-Джерсі Девілс» завоювали трофей чотири рази, а команди «Баффало Сейбрс» і «Чикаго Блекгокс» перемагали тричі кожна.