Рей Емері

Рей Емері (англ. Ray Emery, 28 вересня 1982, Гамільтон[1][2]15 липня 2018, Гамільтон) — канадський хокеїст, що грав на позиції воротаря.

Рей Емері
Народився 28 вересня 1982(1982-09-28)
Гамільтон, Канада
Помер 15 липня 2018(2018-07-15) (35 років)
Гамільтон, Канада
Зріст 188 см
Вага 89 кг
Позиція воротар
Кидок лівий
Проф. клуби «Оттава Сенаторс»
«Чикаго Блекгокс»
«Філадельфія Флаєрс»
«Анагайм Дакс»
«Атлант» (Митищі)
«Адлер Мангайм»
Драфт НХЛ 99-й загальний, 2001
«Оттава Сенаторс»
Ігрова кар'єра 2002 — 2016

 Рей Емері у Вікісховищі

Володар Кубка Стенлі.

Ігрова кар'єра

У дитинстві Рей займався багатьма видами спорту, зокрема, гольф, бейсбол та футбол.[3] У хокеї він спочатку грав на поизиції захисника але у дев'ять років через брак воротарів перейшов на позицію голкіпера.[4][3]

Хокейну кар'єру розпочав 1998 року виступом за юнацьку команду «Данвілль Тер'єрс». У 1999 на драфті ОХЛ його обрав клуб «Су-Сент-Марі Грейхаунд».[4]

2001 року був обраний на драфті НХЛ під 99-м загальним номером командою «Оттава Сенаторс».[4] У сезоні 2002–03 Емері переходить до «Бінгхемптон Сенаторс» (АХЛ), де одразу став першим номером.

У сезоні 2005–06 Рей встановив рекорд вигравши свої перші дев'ять матчів у НХЛ, випередивши Боба Фроса на рахунку котрого було вісім перемог поспіль.[4] У березні того ж сезону Емері виграв дванадцять ігор, повторивши досягнення Берні Парента 1974 року.[5] Загалом у сезоні 2005–06 Емері замінив травмованого Домініка Гашека, що стало причиною для запрошення до команди швейцарця Мартіна Гербера, який склав конкуренцію Рею.

22 лютого 2007 у матчі проти «Баффало Сейбрс» спочатку відзначився бійкою з воротарем Мартіном Біроном.[6] А потім двічі відзгначився сутичкою з нападником «Баффало» Пітерсом та у підсумку набрав 22 хвилини штрафу.

30 березня 2007 у плей-оф Рей відіграв 110-у гру в НХЛ, здобувши перемогу 5–2 над «Монреаль Канадієнс». Загалом та сері плей-оф стала вдалою для його клубу, який послідовно переміг «Піттсбург Пінгвінс», «Нью-Джерсі Девілс» та «Баффало Сейбрс» поступившись у фіналі Кубка Стенлі «Анагайм Дакс».[7] Після закінчення сезону він став вільним агентом з обмеженими можливостями і подав на арбітраж згодом погодившись на трирічну угоду із «сенаторами».[8]

Перед сезоном 2007–08 Рей отримав травму зап’ястя і змусив пропустити кілька ігор на початку сезону. 18 квітня 2008 Мюррей оголосив ЗМІ на прес-конференції, що контракт з канадцем на наступний рік не буде продовжено.[9] 20 червня 2008 «сенатори» відмовились від послуг Емері і через три дні став вільним агентом.[10]

9 липня 2008 Емері уклав однорічний контракт на $2 мільйони доларів з російським клубом «Атлант» (Митищі).[11] Його напарником в «Атланті» був казах Віталій Колесник.

10 червня 2009 «Філадельфія Флаєрс» оголосив про укладення однорічного контракту з Реєм на суму $1,5 мільйона доларів.[12] 8 грудня він отримав травму та вибув з гри до кінця сезону.[13][14][15]

1 липня 2010 Емері став вільним агентом і довгий час відновлювався в одному з клубів ОХЛ.[16]

У березні 2011 Рей повернувся до клубу НХЛ «Анагайм Дакс».[17][18] По завершенні сезону канадця номінували на Приз Білла Мастерсона.[19]

3 жовтня 2011 воротар підписав річний контракт з клубом «Чикаго Блекгокс». Його знову номінували на Приз Білла Мастерсона.[20] У квітні 2012 «чорні яструби» та Рей продовжили контракт ще на один рік.[20]

Емері увійшов в історію НХЛ у березні 2013 року, ставши першим воротарем, який здобув десять перемог поспіль.[21] 18 березня він доводить цей результат до 11 перемог.[22] У фіналі Кубка Стенлі «Чикаго Блекгокс» перемогли «Бостон Брюїнс».[23]

5 липня 2013 Емері уклав однорічний контракт з «Філадельфія Флаєрс».[24] У складі «льотчиків» канадець був дублером Стіва Мейсона.[25]

В останньому ігровому сезоні Рей відіграв за три команди. «Онтаріо Рейн» та «Торонто Марліс». 5 лютого 2016 Емері уклав угоду з німецьким клубом «Адлер Мангайм» до кінця сезону.[26][27][28] Наприкінці сезону Емері оголосив про завершення кар'єри і в НХЛ.[29]

Загалом провів 326 матчів у НХЛ, включаючи 39 ігор плей-оф Кубка Стенлі.

Нагороди та досягнення

Смерть

15 липня 2018 потонув під час відпочинку на озері поблизу свого рідного міста Гамільтон.[30][31]

Статистика

Сезон Клуб Ліга
І В П Н Хв ПГ ІБГ ПГГ %ВК
1998–99 «Данвілль Тер'єрс» НЮХЛ 22 3 19 0 1320 140 0 6.36
1999–00 «Велланд Кугарс» ЗОХЛ 23 13 10 0 1323 62 1 2.81
1999–00 «Су-Сент-Марі Грейхаунд» ОХЛ 16 9 3 0 716 36 1 3.02 .908
2000–01 «Су-Сент-Марі Грейхаунд» ОХЛ 52 18 29 2 2938 174 1 3.55 .904
2001–02 «Су-Сент-Марі Грейхаунд» ОХЛ 59 33 17 9 3477 158 4 2.73 .914
2002–03 «Бінгхемптон Сенаторс» АХЛ 50 27 17 6 2924 118 7 2.42 .924
2002–03 «Оттава Сенаторс» НХЛ 3 1 0 0 84 2 0 1.42 .923
2003–04 «Бінгхемптон Сенаторс» АХЛ 53 21 23 7 3109 128 3 2.47 .922
2003–04 «Оттава Сенаторс» НХЛ 3 2 0 0 126 5 0 2.38 .904
2004–05 «Бінгхемптон Сенаторс» АХЛ 51 28 18 5 2993 132 0 2.65 .910
2005–06 «Оттава Сенаторс» НХЛ 39 23 11 4 2167 102 3 2.82 .902
2006–07 «Оттава Сенаторс» НХЛ 58 33 16 6 3351 138 5 2.47 .918
2007–08 «Оттава Сенаторс» НХЛ 31 12 13 4 1689 88 0 3.13 .890
2007–08 «Бінгхемптон Сенаторс» АХЛ 2 1 1 0 120 6 0 3.00 .930
2008–09 «Атлант» (Митищі) КХЛ 36 22 8 0 2070 73 0 1.86 .926
2009–10 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 29 16 11 1 1684 74 3 2.64 .905
2009–10 «Адірондак Фантомс» АХЛ 1 0 1 0 59 2 0 2.03 .857
2010–11 «Сірак'юс Кранч» АХЛ 5 4 1 0 303 10 0 1.98 .943
2010–11 «Анагайм Дакс» НХЛ 10 7 2 0 527 20 0 2.28 .926
2011–12 «Чикаго Блекгокс» НХЛ 34 15 9 4 1774 83 0 2.81 .900
2012–13 «Чикаго Блекгокс» НХЛ 21 17 1 0 1116 36 3 1.94 .922
2013–14 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 28 9 12 2 1398 69 2 2.96 .903
2014–15 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 31 10 11 7 1570 80 0 3.06 .894
2015–16 «Онтаріо Рейн» АХЛ 3 1 1 1 182 10 0 3.30 .878
2015–16 «Торонто Марліс» АХЛ 3 2 1 0 178 8 0 2.69 .897
2015–16 «Адлер Мангайм» ДХЛ 7 2 5 0 420 20 0 2.86 .900
Усього в НХЛ 287 145 86 28 15,488 697 16 2.70 .906
Усього в АХЛ 168 84 63 19 9,868 414 10 2.50 .920
Усього в ОХЛ 127 60 49 11 7,131 368 6 3.10 .909

Плей-оф

Сезон Клуб Ліга
І В П Хв ПГ ІБГ ПГГ %ВК
1999–00 «Су-Сент-Марі Грейхаунд» ОХЛ 15 8 7 883 33 3 2.24 .926
2001–02 «Су-Сент-Марі Грейхаунд» ОХЛ 6 2 4 360 19 1 3.16 .925
2002–03 «Бінгхемптон Сенаторс» АХЛ 14 8 6 848 40 2 2.83 .912
2003–04 «Бінгхемптон Сенаторс» АХЛ 2 0 2 120 6 0 3.00 .912
2004–05 «Бінгхемптон Сенаторс» АХЛ 6 2 4 409 14 0 2.05 .925
2005–06 «Оттава Сенаторс» НХЛ 10 5 5 604 29 0 2.88 .900
2006–07 «Оттава Сенаторс» НХЛ 20 13 7 1,249 47 3 2.26 .907
2008–09 «Атлант» (Митищі) КХЛ 7 3 3 419 13 0 1.86 .941
2010–11 «Анагайм Дакс» НХЛ 6 2 3 319 17 0 3.19 .897
2013–14 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 3 1 2 172 10 0 3.49 .888
2015–16 «Адлер Мангайм» ДХЛ 1 0 0 21 3 0 8.65 .667
Усього в НХЛ 39 21 17 2,344 103 3 2.64 .902
Усього в АХЛ 22 10 12 1,377 60 2 2.72 .915
Усього в ОХЛ 21 10 11 1,243 52 4 2.47 .925

Примітки

  1. Ray Emery. Національна хокейна ліга. Процитовано 27 червня 2007.
  2. What really happened to Ray Emery?. The Athletic. Процитовано 4 серпня 2019.
  3. Andrew Duffy (20 січня 2008). A fighter's chance. Ottawa Citizen. Архів оригіналу за February 7, 2009. Процитовано 24 січня 2008.
  4. Warren, Ken (11 грудня 2005). The Apprenticeship of Ray Emery. Ottawa Citizen. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 27 червня 2007.
  5. Game Recap. The Sports Network. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 26 червня 2007.
  6. Gerber Collects Shutout in Rare Start for the Senators. CBS. 14 лютого 2007. Архів оригіналу за 17 лютого 2007. Процитовано 9 липня 2007.
  7. Ducks prove to be mightiest of them all. Національна хокейна ліга. 7 червня 2007. Процитовано 27 червня 2007.
  8. Dreger, Darren (24 липня 2007). Sens avoid arbitration with Emery. The Sports Network. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 24 липня 2007.
  9. Murray's plans for Sens don't include Emery. The Sports Network. 18 квітня 2008. Архів оригіналу за 21 квітня 2008. Процитовано 18 квітня 2008.
  10. Sens, Kings take steps to buy out Emery, Cloutier. TSN. 20 червня 2008. Архів оригіналу за 23 червня 2008. Процитовано 20 червня 2008.
  11. Emery signs one-year deal with Russian team. The Sports Network. 9 липня 2008. Архів оригіналу за 15 липня 2008. Процитовано 29 липня 2008.
  12. Flyers sign goalie Ray Emery to one-year deal. Sports Illustrated. 10 червня 2009. Процитовано 9 липня 2009.
  13. Emery Out for the Season – Philadelphia Flyers. National Hockey League. Процитовано 24 лютого 2011.
  14. Hip surgery sidelines Flyers' Emery for the season. The Sports Network. 3 лютого 2010. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 24 лютого 2011.
  15. Adam Kimelman (8 грудня 2009). Flyers' Emery out for six weeks. National Hockey League. Процитовано 25 лютого 2011.
  16. Weekend wrap: Teams going overseas, Clouston's future, Sharks' coaching. Cross Checks Blog. ESPN. 16 січня 2011. Процитовано 24 лютого 2011.
  17. Friedman, Elliotte (February 2, 2011). Emery faces tough road back to NHL. CBC News. Архів оригіналу за February 5, 2011. Процитовано October 3, 2015.
  18. Ray Emery signs in Anaheim, continues remarkable comeback. The Goalie Magazine. InGoalMag.com. 7 лютого 2011. Процитовано 8 жовтня 2011.
  19. Emery, Langkow and Laperriere finalists for Masterton. Reuters. 26 квітня 2011. Процитовано 15 липня 2018.
  20. Jahns, Adam L. (April 7, 2012). Blackhawks sign Ray Emery to one-year extension. Chicago Sun-Times. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 15 листопада 2018.
  21. Justin Söderberg. Chicago Blackhawks' Streak Continues after Win Over Colorado Avalanche. RantSports. Процитовано 15 червня 2015.
  22. Ray Emery, Patrick Kane lead Blackhawks past Avalanche. USA Today. Associated Press. 19 березня 2013. Процитовано 15 листопада 2018.
  23. Ruf, Cory (13 липня 2013). Cayuga's Ray Emery brings Stanley Cup to storied north Hamilton hockey shop. Canadian Broadcasting Corporation. Процитовано 15 липня 2018.
  24. Flyers sign goaltender Ray Emery. Philadelphia Flyers. 5 липня 2013. Процитовано 5 липня 2013.
  25. Boruk, John (15 липня 2018). Former Flyers goalie Ray Emery dies at 35. NBC Sports Philadelphia. Процитовано 13 вересня 2018.
  26. Adler Mannheim holen Torwart Ray Emery. Deutsche Eishockey Liga (German). 5 лютого 2016. Архів оригіналу за February 8, 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
  27. Johnston, Chris (5 лютого 2016). Former NHL goaltender Ray Emery signs with German team. Sportsnet Canada. Процитовано 12 лютого 2016.
  28. Adler verpflichten Stanley-Cup-Sieger. adler-mannheim.de (German). 5 лютого 2016. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
  29. McGregor, Rob (16 липня 2018). Former NHL Goaltender Ray Emery Dies At 35. InGoal Magazine. Процитовано 10 жовтня 2018.
  30. McMillen, Gabrielle (15 липня 2018). Former NHL goalie Ray Emery dies in apparent drowning. Sporting News. Процитовано 15 липня 2018.
  31. UPDATE: Coroner's office confirms Ray Emery’s cause of death was drowning. KelownaNow.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.