Троїцький провулок (Харків)

Провулок Троїцький — провулок в Основ'янському районі Харкова. Пролягає від Павлівського майдану до Кузнечної вулиці. Троїцький провулок перетинає вулицю Кооперативну.

Провулок Троїцький
Харків
Місцевість Центр, Поділ
Район Основ'янський
Загальні відомості
Протяжність 310 м
Координати початку 49°59′15″ пн. ш. 36°13′52″ сх. д.
Координати кінця 49°59′06″ пн. ш. 36°14′01″ сх. д.
Поштові індекси 61003
Транспорт
Найближчі станції метро «Історичний музей», «Майдан Конституції»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від № 1 до № 13/7
Архітектурні пам'ятки № 3
Храми Троїцька церква
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Історія і назва

Заснування Подолу відносять до середини XVII століття. На місці, де Кооперативна вулиця перетинається з Троїцьким провулком, стояла Троїцька проїзна вежа. Наприкінці ХVII століття тут була зведена дерев'яна церква, також названа Троїцькою.

Провулок зазнав численних перейменувань. Імовірно, первісна назва — Юрченківська вулиця. З 1804 року вона іменувалася Троїцькою, пізніше — Троїцьким провулком. У 1936 році його перейменували в провулок Політемігрантів, в пам'ять революціонерів, змушених переховуватися за кордоном від переслідувань самодержавства. В будинку № 8 розміщувався Клуб політемігрантів. У 1938 році провулок перейменували в Горійський, на честь батьківщини Йосипа Сталіна — грузинського міста Горі. В роки німецької окупації провулку повернули найменування Троїцький. З 1943 року провулок знов звався Горійським, а з 1945 року — Троїцьким. У 1966 році провулку присвоїли ім'я Івана Дубового, радянського військового діяча, репресованого і реабілітованого по смерті Сталіна. В 2015 році у зв'язку із законом про декомунізацію провулку повернуто історичну назву — Троїцький[1].

Будинки

Вхід до Троїцького провулку з Павлівського майдану проходить через арку 6-поверхового житлового будинку, далі провулок іде на південь.

Перша дерев'яна церква, названа Троїцькою, була зведена наприкінці ХVII століття. Замість неї в 1758-1764 роках був побудований новий кам'яний храм. У 1862 році за проєктом архітектора А. І. Под'якова на цьому ж місці побудували більший храм Святої Єдиносущної та Живоначальної Трійці. В радянські часи храм був закритий і використовувався як хлібопекарня. У 1992 році храм повернули єпархії. У 2009 році була відбудована зруйнована раніше дзвіниця[2]. З того часу Троїцька церква належить УПЦ МП[3].

  • Будинок № 12 — Єдиний адресний реєстр міста Харкова показує цей будинок з адресою Лопатинський пров., 9. Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 340. Телефонна станція, 1916 рік, архітектори А. І. Горохов і П. П. Рудавський. В будівлі розміщується Укртелеком[4].

Див. також

Поділ

Примітки
  1. Улицы и площади Харькова. Переулок Ивана Дубового
  2. Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Улицы и переулки Подола. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  3. Троицкий типовой храм
  4. Телефонные услуги Укртелеком

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.