Тулліо Леві-Чивіта
Ту́лліо Ле́ві-Чиві́та (італ. Tullio Levi-Civita; нар.29 березня 1873, Падуя — пом.29 грудня 1941, Рим) — італійський математик, член Лондонського королівського товариства, учень Грегоріо Річчі, винахідника тензорного числення. Відомий своїми працями з тензорного числення (тензор Леві-Чивіти) та його застосування в теорії відносності, аналітичної механіки (умови Леві-Чивіти розділення змінних в рівнянні Гамільтона — Якобі[5]), небесної механіки (зокрема задача трьох тіл), гідродинаміки[6] тощо.
Тулліо Леві-Чивіта | |
---|---|
італ. Tullio Levi-Civita | |
| |
Народився |
29 березня 1873 Падуя |
Помер |
29 грудня 1941 (68 років) Рим |
Країна | Королівство Італія |
Національність | євреї[1] |
Діяльність | математик, фізик |
Alma mater | Падуанський університет |
Галузь | диференціальна геометрія, теорія відносності, задача трьох тіл, Теоретична механіка, гідродинаміка і тензорний аналіз |
Заклад | Римський університет ла Сапієнца[2] і Падуанський університет[2] |
Вчителі | Джузеппе Веронезе |
Відомі учні |
Ґеорґ Вринчану Октав Оніцеску |
Членство | Лондонське королівське товариство, Академія наук СРСР, Петербурзька академія наук, Папська академія наук[3], Національна академія деї Лінчеї, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Прусська академія наук, Леопольдина, Національна академія наук Італіїd, Нідерландська королівська академія наук, Academia pro Interlinguad і Туринська академія наук[4] |
Відомий завдяки: |
тензор Леві-Чивіти зв'язність Леві-Чивіти |
У шлюбі з | Libera Trevisani Levi-Civitad |
Нагороди | |
Тулліо Леві-Чивіта у Вікісховищі |
Біографія
Тулліо Леві-Чивіта народився 29 березня 1873 року в місті Падуя в родині юриста й італійського сенатора Джакомо Леві-Чивіта. В 1892 році закінчив математичний факультет Падуанського університету, а в 1894 році отримав право на викладання, після чого почав викладати на природознавчому факультеті Павійського університету. В 1898 році його запросили до кафедри раціональної механіки Падуанського університету, де він пізніше познайомився з однією з своїх майбутніх учениць Ліберою Тревісані і в 1914 році одружився з нею. Леві-Чивіта працював у Падуанському університеті до 1918 року, коли його запросили до кафедри вищого аналізу Римського університету. Крім того, два роки він працював на кафедрі механіки того самого університету.
В 1900 році Леві-Чивіта разом із Грегоріо Річчі опублікували важливу роботу Méthodes de calcul différentiel absolu et leurs applications, яка є фундаментальною для тензорного числення. За допомоги цієї роботи Альберт Ейнштейн опанував тензорне числення, яке потім він використовував як математичний апарат загальної теорії відносності. Пізніше, в 1915–1917 роках Леві-Чивіта активно обговорював із Ейнштейном серію своїх робіт, що були присвячені проблемі стаціонарного гравітаційного поля. Листування з Ейнштейном почав сам Леві-Чивіта після того, як він виявив декілька помилок у математичних розрахунках ЗТВ із використанням тензорного числення. Леві-Чивіта зберігав усі листи Ейнштейна, й хоча в Ейнштейна не збереглися відповіді, листування можна відновити за архівом Леві-Чивіти. Згідно з цими листами, обидва вчені з часом пройнялися повагою один до одного. В одному з листів, де обговорювалася нова робота Леві-Чивіти, Ейнштейн написав:
Я захоплений елегантністю Вашого методу обчислення; як же має бути приємно проскакати цими полями на коні істинної математики тоді, коли іншим треба подолювати цей шлях пішки. |
Пізніше, коли Ейнштейна спитали, що йому найбільше подобається в Італії, він відповів:
Спагетті й Леві-Чивіта. |
Підручник Леві-Чивіти з тензорного числення Lezioni di calcolo differenziale assoluto, написаний разом із Річчі, залишається одним із стандартних підручників більше століття після публікації; він перекладений багатьма мовами світу. В 1933 році Леві-Чивіта зробив значний внесок до розвитку квантовомеханічних рівнянь Дірака[7]. Серед відомих учнів Леві-Чивіти були такі вчені, як Ґеорґе Вринчану, Аттіліо Палатіні та Октав Оніцеску.
Після прийняття в Італії в 1938 році расистських законів Леві-Чивіта був позбавлений звання професора та членства в усіх наукових товариствах. Зокрема, як і Віто Вольтерра, який був євреєм і антифашистом, Леві-Чивіта був вигнаний із Італійської академії наук. Ізольований від науки, він помер вдома в Римі в 1941 році.
Нагороди
Окрім тензорного числення, Леві-Чивіта активно займався аналітичною механікою, зокрема, багато його статей присвячені задачі трьох тіл. Він мав роботи з гідродинаміки, теорії систем диференціальних рівнянь. Відомі його внески до теореми Коші-Ковалевської, з якої Леві-Чивіта в 1931 році написав книгу. Він винайшов поле Леві-Чивіти, числову структуру, що включала до себе нескінченно великі та нескінченно малі величини.
Лондонське королівське товариство нагородило Леві-Чивіту в 1922 році медаллю Сильвестра, а в 1930 році Леві-Чивіта став його членом. Також він був почесним членом Лондонського математичного товариства, Королівського товариства Единбурга, а також Единбурзького математичного товариства після участі в колоквіумі в Сент-Ендрюському університеті в 1930 році. Леві-Чивіта був також членом Національної академії деї Лінчеї та Папської академії наук.
Праці
- Леви-Чивита Т., Амальди У. Курс теоретической механики = Compendio di meccanica razionale. — М. : ИЛ, 1951-1952. — 385+326+435+556 с.
- Леви-Чивита Т. Основы релятивистской механики = Fondamenti di meccanica relativistica. — Ижевск : ИКИ, 2003. — 236 с.
- Levi-Civita T. The Absolute Differential Calculus (Calculus of Tensors) = Lezioni di calcolo differenziale assoluto. — Blackie & Son Ltd, 1927.
- Levi-Civita T. The n-Body Problem in General Relativity = Le problème des n Corps en relativité générale. — D. Reidel Pub. Co, 1964.
- Levi-Civita T. Caratteristiche dei sistemi differenziali e propagazione ondosa. — Bologna : N. Zanichelli, 1931.
- Levi-Civita T., Amaldi U. Lezioni di meccanica razionale. — Bologna : N. Zanichelli, 1923.
- Levi-Civita T., Amaldi U. Nozioni di balistica esterna: secondo il programma stabilito dalla commissione suprema di difesa. — Bologna : N. Zanichelli, 1935.
- Levi-Civita T. Questioni di meccanica classica e relativistica. — Bologna : N. Zanichelli, 1924.
Виноски
- https://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rsbm.1942.0013 — С. 158.
- https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-40082-2_9 — С. 3.
- http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/levicivita.html
- Туринська академія наук — 1757.
- Levi-Civita T. Sulla integrazione della equazione di Hamilton-Jacobi per separazione delle variabili // Mathematische Annalen. — 1901. — Т. 59, вип. 12. — С. 383.
- MacTutor History of Mathematics archive: Tullio Levi-Civita
- Cattani C., de Maria M. Geniality and rigor: the Einstein – Levi-Civita correspondence (1915–1917) // Rivista di Storia della Scienza. — 1996. — Т. 4, вип. 1. — С. 1-22.
Див. також
- 12473 Леві-Чивіта — астероїд, названий на честь науковця.