Тулліо Леві-Чивіта

Ту́лліо Ле́ві-Чиві́та (італ. Tullio Levi-Civita; нар.29 березня 1873, Падуя пом.29 грудня 1941, Рим) італійський математик, член Лондонського королівського товариства, учень Грегоріо Річчі, винахідника тензорного числення. Відомий своїми працями з тензорного числення (тензор Леві-Чивіти) та його застосування в теорії відносності, аналітичної механіки (умови Леві-Чивіти розділення змінних в рівнянні Гамільтона — Якобі[5]), небесної механіки (зокрема задача трьох тіл), гідродинаміки[6] тощо.

Тулліо Леві-Чивіта
італ. Tullio Levi-Civita
Народився 29 березня 1873(1873-03-29)
Падуя
Помер 29 грудня 1941(1941-12-29) (68 років)
Рим
Країна Королівство Італія
Національність євреї[1]
Діяльність математик, фізик
Alma mater Падуанський університет
Галузь диференціальна геометрія, теорія відносності, задача трьох тіл, Теоретична механіка, гідродинаміка і тензорний аналіз
Заклад Римський університет ла Сапієнца[2] і Падуанський університет[2]
Вчителі Джузеппе Веронезе
Відомі учні Ґеорґ Вринчану
Октав Оніцеску
Членство Лондонське королівське товариство, Академія наук СРСР, Петербурзька академія наук, Папська академія наук[3], Національна академія деї Лінчеї, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Прусська академія наук, Леопольдина, Національна академія наук Італіїd, Нідерландська королівська академія наук, Academia pro Interlinguad і Туринська академія наук[4]
Відомий завдяки: тензор Леві-Чивіти
зв'язність Леві-Чивіти
У шлюбі з Libera Trevisani Levi-Civitad
Нагороди

іноземний член Лондонського королівського товариства (1930)

Медаль Сильвестраd (1922)


 Тулліо Леві-Чивіта у Вікісховищі

Біографія

Тулліо Леві-Чивіта (приблизно 1900 рік)

Тулліо Леві-Чивіта народився 29 березня 1873 року в місті Падуя в родині юриста й італійського сенатора Джакомо Леві-Чивіта. В 1892 році закінчив математичний факультет Падуанського університету, а в 1894 році отримав право на викладання, після чого почав викладати на природознавчому факультеті Павійського університету. В 1898 році його запросили до кафедри раціональної механіки Падуанського університету, де він пізніше познайомився з однією з своїх майбутніх учениць Ліберою Тревісані і в 1914 році одружився з нею. Леві-Чивіта працював у Падуанському університеті до 1918 року, коли його запросили до кафедри вищого аналізу Римського університету. Крім того, два роки він працював на кафедрі механіки того самого університету.

В 1900 році Леві-Чивіта разом із Грегоріо Річчі опублікували важливу роботу Méthodes de calcul différentiel absolu et leurs applications, яка є фундаментальною для тензорного числення. За допомоги цієї роботи Альберт Ейнштейн опанував тензорне числення, яке потім він використовував як математичний апарат загальної теорії відносності. Пізніше, в 1915–1917 роках Леві-Чивіта активно обговорював із Ейнштейном серію своїх робіт, що були присвячені проблемі стаціонарного гравітаційного поля. Листування з Ейнштейном почав сам Леві-Чивіта після того, як він виявив декілька помилок у математичних розрахунках ЗТВ із використанням тензорного числення. Леві-Чивіта зберігав усі листи Ейнштейна, й хоча в Ейнштейна не збереглися відповіді, листування можна відновити за архівом Леві-Чивіти. Згідно з цими листами, обидва вчені з часом пройнялися повагою один до одного. В одному з листів, де обговорювалася нова робота Леві-Чивіти, Ейнштейн написав:

Я захоплений елегантністю Вашого методу обчислення; як же має бути приємно проскакати цими полями на коні істинної математики тоді, коли іншим треба подолювати цей шлях пішки.

Пізніше, коли Ейнштейна спитали, що йому найбільше подобається в Італії, він відповів:

Спагетті й Леві-Чивіта.

Підручник Леві-Чивіти з тензорного числення Lezioni di calcolo differenziale assoluto, написаний разом із Річчі, залишається одним із стандартних підручників більше століття після публікації; він перекладений багатьма мовами світу. В 1933 році Леві-Чивіта зробив значний внесок до розвитку квантовомеханічних рівнянь Дірака[7]. Серед відомих учнів Леві-Чивіти були такі вчені, як Ґеорґе Вринчану, Аттіліо Палатіні та Октав Оніцеску.

Після прийняття в Італії в 1938 році расистських законів Леві-Чивіта був позбавлений звання професора та членства в усіх наукових товариствах. Зокрема, як і Віто Вольтерра, який був євреєм і антифашистом, Леві-Чивіта був вигнаний із Італійської академії наук. Ізольований від науки, він помер вдома в Римі в 1941 році.

Нагороди

Окрім тензорного числення, Леві-Чивіта активно займався аналітичною механікою, зокрема, багато його статей присвячені задачі трьох тіл. Він мав роботи з гідродинаміки, теорії систем диференціальних рівнянь. Відомі його внески до теореми Коші-Ковалевської, з якої Леві-Чивіта в 1931 році написав книгу. Він винайшов поле Леві-Чивіти, числову структуру, що включала до себе нескінченно великі та нескінченно малі величини.

Лондонське королівське товариство нагородило Леві-Чивіту в 1922 році медаллю Сильвестра, а в 1930 році Леві-Чивіта став його членом. Також він був почесним членом Лондонського математичного товариства, Королівського товариства Единбурга, а також Единбурзького математичного товариства після участі в колоквіумі в Сент-Ендрюському університеті в 1930 році. Леві-Чивіта був також членом Національної академії деї Лінчеї та Папської академії наук.

Праці

Виноски

  1. https://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rsbm.1942.0013 — С. 158.
  2. https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-40082-2_9 — С. 3.
  3. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/levicivita.html
  4. Туринська академія наук — 1757.
  5. Levi-Civita T. Sulla integrazione della equazione di Hamilton-Jacobi per separazione delle variabili // Mathematische Annalen.  1901. Т. 59, вип. 12. С. 383.
  6. MacTutor History of Mathematics archive: Tullio Levi-Civita
  7. Cattani C., de Maria M. Geniality and rigor: the Einstein – Levi-Civita correspondence (1915–1917) // Rivista di Storia della Scienza.  1996. Т. 4, вип. 1. С. 1-22.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.