Тулушка
Тулу́шка — село в Україні, Сумській області, Конотопському районі. Населення становить 541 осіб. Орган місцевого самоврядування — Попівська сільська рада.
| село Тулушка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район/міськрада | Конотопський район |
| Рада | Попівська сільська рада |
| Облікова картка | Тулушка |
| Основні дані | |
| Населення | 541 |
| Поштовий індекс | 41628 |
| Телефонний код | +380 5447 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°11′28″ пн. ш. 32°59′54″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
149 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41627, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Попівка, вул. Миру, 1 |
| Сільський голова | Савченко Сергій Петрович |
| Карта | |
  Тулушка | |
 Тулушка  Тулушка | |
| Мапа | |
 | |
Географія
Село Тулушка розташоване на залізничній гілці Конотоп-Бахмач, станція Халимонове. Примикає до села Калинівка (Чернігівська область).
Історія
Початок історії населеного пункту відносимо до 1929 року.Це був період, коли радянська влада сприяла наділенню селян землею за рахунок земель колишніх поміщиків. Переселенці села Попівки у 1929 році організували свої господарства на землях, викуплених у пана на прізвище Тулушка. Саме тому об’єднання цих садиб, з прилеглими до них землями, були осередками села Тулушки, що поступово розросталося завдяки поповненню переселенців. Першими жителями були Хаблак Прокіп, Горбик Федір, Полосьмак Василь Якович. Корінна жителька села, Горбик Олена Дмитрівна, свідчить, що в 1929 році по переселенню її батьків із села Попівки їм дали 16 га обіцяної землі. У родині було шестеро дітей.
Перед війною радянська влада у примусовому порядку організувала переселення жителів з так званого «Степу Забіякинського» на землі Тулушки. Цей «Степ» являв собою розкидані у степовій зоні неподалік один від одного хутори, які були утворені переселенцями з села Попівки в 1917 році (зараз це прилеглі до села Тулушка землі, що входять до ПСП «Райлізінг»). Із 1928 р. до 1940 р. радянська влада жителів «Степу Забіякинського» примусово переселяла на територію села Тулушки. Це був період, коли партія активно здійснювала курс на колективізацію сільського господарства, «заганяла» в колгоспи середняка.
Як свідчить Горбик Олена Дмитрівна, їм перед війною радянська влада залишила всього 15 сотих землі з 16 га. Із перселенців- «степовців» у 1940 році вийшли Гладун Петро, Забіяка Іван, Салогуб Микола, Салогуб Іван, Гуденко Михайло, Півень Данило, Галушка Федір, Костирко Микола, Міщенко Михайло, Забіяка Григорій, Крапива Пилип, Крапива Іван, Боярчук Іван, Прасол Дмитро, Москаленко Тарас, Матвієнко Андрій, Матвієнко Михайло – всього 28 сімей.
Відомості про першу школу в селі Тулушка ми пов’язуємоз часом, коли жителі так званого «Степу» в одному з хуторів, а саме, на хуторі «Урочище пасіки»,з 1917 року організували початкову школу. Два брати:Забіяка Петро і Забіяка Андрій сприяли навчанню дітей, надавши їм для цього кімнати своїх власних будинків. Так поступово була організована в 1923 році «Забіякинська 4-х річна трудова школа». У період з 1921-1940 рр. навчалося близько 40-50 дітей щорічно.