Тупичівська волость

Тупичівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Городнянського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Великий Щимель.

Тупичівська волость
Центр Тупичів
Площа 45 963 (1885)
Населення 14 411 осіб (1885)
Густота 28.7 осіб / км²
Наступники Тупичівський район

Станом на 1885 рік складалася з 23 поселень, 20 сільських громад. Населення — 14411 осіб (7277 чоловічої статі та 7134 — жіночої), 2082 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 2036114465
Приватної власності 255117119
Іншої власності 9165
Загалом 4596321649

Поселення волості:

  • Тупичів — колишнє державне та власницьке село за 18 верст від повітового міста, 1913 осіб, 278 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, 5 постоялих будинків, 6 лавок, базари по четвергах, 2 ярмарки на рік. За 2 версти — винокурний завод.
  • Бурівка — колишнє державне та власницьке село, 889 осіб, 127 дворів, православна церква, постоялий будинок, винокурний завод.
  • Великий Листвен — колишнє державне та власницьке село при річці Чибрис, 1486 осіб, 183 двори, православна церква, каплиця, постоялий двір, 2 постоялих будинки, 2 лавки, водяний і 3 вітряних млини, крупорушка, цегельний завод.
  • Вихвостів — колишнє державне та власницьке село, 631 особа, 147 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, винокурний завод.
  • Дібрівне — колишнє державне та власницьке село, 609 осіб, 110 дворів, православна церква, поштова станція, постоялий двір, 3 постоялих будинки, лавка.
  • Звеничів — колишнє державне та власницьке село при болоті Замглай, 456 осіб, 84 двори, православна церква, постоялий будинок.
  • Івашківка — колишнє державне та власницьке село, 1984 особи, 269 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка.
  • Куликівка — колишнє державне та власницьке село, 1133 особи, 198 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 лавки, 2 вітряних млини.
  • Макишин — колишнє державне та власницьке село при річці Снов, 2027 осіб, 273 двори, православна церква, постоялий будинок, лавка.
  • Пекурівка — колишнє державне та власницьке село, 931 особа, 131 двір, постоялий будинок.
  • Смичин — колишнє державне та власницьке село при річці Чибрис, 731 особа, 112 дворів, православна церква, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинки.


1899 року у волості налічувалось 38 сільських громад, населення зросло до 23172 осіб (11760 чоловічої статі та 11412 — жіночої)[2].

Джерела

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 272)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.