Тура (річка)

Тура
	Тура поблизу міста Верхотур'я (Свердловська область)
	Басейн Тури
57°47′51″ пн. ш. 67°15′23″ сх. д.
Витік	Середній Урал,; с. Хребет-Уральський; (Кушвинський міський округ)
• координати	58°23′37″ пн. ш. 59°22′56″ сх. д.
• висота, м	400 м
Гирло	біля с. Покровське, Тюменська область (права притока Тоболу)
• координати	57°12′41″ пн. ш. 66°57′11″ сх. д.
• висота, м	42 м
Похил, м/км	0,35 м/км
Басейн	Тобол → Іртиш → Об → Карське море → Північний Льодовитий океан
Країни:	Росія:; Свердловська область,; Тюменська область
Прирічкові країни:	Росія
Регіон	Свердловська область; Тюменська область
Довжина	1030 км
Площа басейну:	80 400 км²
Середньорічний стік	204 м³/с (за 184 км від гирла)[1]
Притоки:	Салда (пр.), Тагіл (пр.), Ніца (пр.), Пишма (пр.)
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії	14010501212111200004350
GeoNames	1488955
	Медіафайли у Вікісховищі

Тура́ (рос. Тура́) — річка у Західному Сибіру, в Свердловській та Тюменській областях Росії. Ліва притока Тоболу.

Географія

Річка має свій витік на Середньому Уралі, поблизу селища Хребет-Уральський, Кушвинського міського округу Свердловської області. Тече по Західно-Сибірської рівнині. Впадає у річку Тобол, за 260 км від його гирла (впадає в Іртиш).

Довжина — 1030 км, площа басейну — 80,4 тис. км². Сплавна. Судноплавна на 635 км від гирла. На Турі — 3 водосховища, Верхотурська ГЕС. Основні притоки: Салда, Тагіл, Ніца, Пишма. Міста: Верхня Тура, Нижня Тура, Верхотур'є, Туринськ, Тюмень.

Гідрологія

Річка Тура поблизу міста Нижня Тура

Живлення річки змішане, снігове та дощове, з перевагою снігового. Замерзає в кінці жовтня — листопаді, розкривається у квітні — 1-й половині травня.

За період спостереження протягом 102 років (1896–1998) на станції у Тюмені, за 184 км від гирла, середньорічна витрата води становила 204 м³/с[1] для водного басейну 58500 км², що становить понад 72 % від загальної площі басейну річки, яка становить 80400 км². Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — понад 109 міліметра на рік.

За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік становив 29,8 м³/с (у лютому), що становить трохи більше 3,7 % максимального середньомісячного стоку, який відбувається у травні місяці та становить майже — 803,6 м³/с і вказує на доволі велику амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 11,1 м³/с (у межень лютого 1939 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 6810 м³/с (у червні 1946 року).

Показники середньомісячної витрати води річки: Тура
за 102 роки спостереження 1896-1998 на станції: м. Тюмень (за 184 км від гирла), м³/с:

Джерело: Tura At Tumen (англ.). R-ArcticNET.

Див. також

Найдовші річки Росії

Примітки

Tura At Tumen (англ). R-ArcticNET.

Посилання

Річка Тура // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Річка Тура / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[r-arcticnet-1] Tura At Tumen (англ). R-ArcticNET.