Турдинула короткохвоста

Турдину́ла короткохвоста[2] (Gypsophila brevicaudata) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Мешкає в Південно-Східній Азії.

?
Турдинула короткохвоста

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Pellorneidae
Рід: Темна турдинула (Gypsophila)
Вид: Турдинула короткохвоста
Gypsophila brevicaudata
(Blyth, 1855)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Napothera brevicaudata
Turdinus brevicaudatus
Gypsophila brevicaudatus
Посилання
Вікісховище: Gypsophila brevicaudata
Віківиди: Gypsophila brevicaudata

Опис

Короткохвості турдинули

Довжина птаха становить 12-17 см. Верхня частина тіла сіро-коричнева, поцяткована чорнуватим лускоподібним візерунком. На тімені білі плямки. Обличчя світло-сіре, "брови" відсутні. Горло і груди білі, поцятковані широкими сіро-коричневими смугами. Решта нижньої частини тіла рудувата. Хвіст відносно короткий.

Підвиди

Виділяють сім підвидів:[3]

Поширення і екологія

Короткохвості турдинули мешкають в Індії, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі і Малайзії. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 300 до 2100 м над рівнем моря в Індії, на висоті до 610 м над рівнем моря в Малайзії та на висоті до 1830 м над рівнем моря на решті ареалу.

Поведінка

Короткохвості турдинули зустрічаються парами або невеликими зграйками. Живляться комахами і дрібними равликами, яких шукають в густій рослинності середж каміння. Сезон розмноження триває з січня по липень. Гніздо чашоподібне або куполоподібне, робиться з сухого листя, трави і корінців, розміщується на землі серед каміння. В кладці 3-4 яйця.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Gypsophila brevicaudata.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 січня 2022.

Джерела

  • Del Hoyo, J, A Elliott, and D Christie, eds. 2007. Handbook of the Birds of the World. Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Barcelona: Lynx Edicions. ISBN 978-8496553422
  • Rasmussen, PC and JC Anderton. 2005. Birds of South Asia: The Ripley Guide. Barcelona: Lynx Edicions. ISBN 978-8487334672
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.