Тур'я Поляна
Тур'я́ Поля́на — село в Україні, в Закарпатській області, Перечинському районі.
село Тур'я Поляна | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район/міськрада | Перечинський район |
Рада | Тур'є-Полянська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA21100210160046091 |
Основні дані | |
Населення | 1455 |
Площа | 7,781 км² |
Густота населення | 187 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89232 |
Телефонний код | +380 3145 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°41′57″ пн. ш. 22°48′20″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
287 м |
Водойми | річка Шипіт, струмок Солотвинський, струмок Косячків |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89232, Закарпатська обл., Переченський р-н, с.Тур’я Поляна, вул.Зелена,94 |
Карта | |
Тур'я Поляна | |
Тур'я Поляна | |
Мапа | |
Перша письмова згадка про поселення датується 1548 р. Відоме під назвами «Polanya», «Polyena», «Polsana», «Poliena». У ті далекі часи воно належало до «Невицької замкової домінії». Назву села трактували як поселення, розташоване на лугу-поляні серед лісів. Очевидно, його заснували в ХV столітті шолтеси та переселенці. У 1567 році у селі оподатковано чотири домогосподарства, що володіли по половині наділу. З 1588 року спостерігається майнове розташування селян В останній чверті ХVІ ст. в село переселилося ще 20 родин, на ту пору було 26 кріпацьких та два господарства шолтесів . Негаразди, що спіткали верховинські села у той період, зменшили кількість жителів. У 1715 відомості облікували 16 господарств, у тому числі два желярські . На початку ХVІІІст . Із села вибула третина селян.
Старі чеські мости, в урочищі Шипот, які ведуть до підніжжя Полонини Руної. Загальна кількість — 7 одиниць. Побудовані у формі арки, з каменю та заліза у період перебування краю у Чехословаччині. В ті часи мости на річці Шипотик слугували для вузькоколійки, по якій возили деревину.
Церква св. арх. Михайла. 1832
У єпископській візитації за 1751 р. згадують про добру дерев'яну церкву св. арх. Михайла з двома дзвонами, прикрашену всіма новими образами.
Нині в селі — типова мурована церква, південний та північний фасади якої зміцнено контрфорсами. Архітектура інтер'єру дуже нагадує тур'я-бистрянську церкву. Іконостас і вівтар — старої роботи, а ікони, очевидно, намалювали в одній з угорських іконописних майстерень кінця XIX — початку XX ст. Настінне малювання перемальовано в 1988 р. під час останнього ремонту. Перед церквою стоїть одноярусна каркасна дерев'яна дзвіниця. Два більші дзвони вилила ужгородська фірма «Акорд» у 1930 р. (мабуть тоді спорудили дзвіницю), а найменший походить з 1758 р.
Для любителів історії і культури буде цікаво відвідати етнографічний музей-хату в школі села Тур'я Поляна, що облаштований за принципом старовинної хати з сінями, жилою кімнатою та світлицею, а сільський вчитель історії розповість Вам про історію, культуру, звичаї і обряди нашої місцевості від А до Я!
Гідрант з сірководнем.
Мінеральна вода, що має має сильно виражений запах і дуже насичений смак.
Міні-ГЕС Шипот 2 — побудована за італійським зразком
За 12 км від с. Тур'я Поляна на річці Воєводин знаходиться водоспад «Воєводин».
Поруч водоспад — Юний Турист. Це важкодоступний для пересічного туриста водоспад, але добравшись до нього справді його краса зачаровує подих.
На північ від села знаходиться загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення Тур'є-Полянський заказник.
Орнітологічний заказник Соколині скелі
На охоронній ділянці букових і хвойних лісів гніздяться багато видів птахів. Вертикальні скелі в північній і східній частині заказника заселені хижими птахами, багато з яких занесені до Червоної книги України, серед яких соколи, від яких і пішла назва цих скель.
Географія
На південно-західній околиці села струмки Солотвинський та Довгий впадають у річку Шипіт. На північно-східній стороні від села струмок Косячків впадає у річку Шипіт.
Пам'ятки природи
За 12 км від с. Тур'я Поляна на річці Воєводин знаходиться водоспад «Воєводин».
На північ від села знаходиться загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення Тур'є-Полянський заказник.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1486 осіб, з яких 713 чоловіків та 773 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1424 особи.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,38 % |
російська | 0,55 % |
румунська | 0,07 % |
Люди
В селі народився Данилич Тарас Федорович (нар. 1945) — український художник, народний художник України.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.