Ту-143

Ту-143 «Рейс» — радянський розвідувальний безпілотний літальний апарат з турбореактивним двигуном.

Ту-143 «Рейс»
Ту-143 на авіасалоні МАКС
Тип розвідувальний Безпілотний літальний апарат
Розробник КБ Туполєва
Виробник Воронезький авіазавод
Головний конструктор Г. М. Гофбауер
Л. Т. Куліков
Перший політ Грудень 1970 року
Початок експлуатації 1982
Статус експлуатується[1]
Основні експлуатанти Військово-повітряні сили СРСР (колишній)
Військово-повітряні сили Російської Федерації[2]
Повітряні Сили Збройних Сил України[1]
Роки виробництва 1973–1989
Вироблено 950[3]
Варіанти Ту-243
 Ту-143 у Вікісховищі

Призначений для ведення тактичної розвідки в прифронтовій смузі на глибині 60-70 км шляхом фотографування та телевізійної розвідки майданних цілей та окремих маршрутів, а також наглядом за радіаційною обстановкою за маршрутом польоту. Входить до складу комплексу ВР-3.

Застосування комплексу відпрацьовувалося в 4-му Центрі бойового застосування ВПС.[4]

Історія створення та виробництва

В 1970 — 1980-х роках було випущено 950 штук.[5]

Модернізований апарат з новою розвідувальною апаратурою отримав назву Ту-243.

Опис конструкції

По закінченні польоту Ту-143 розвертався по програмі та повертався назад у зону посадки, де після зупинки двигуна та маневру «гірка» здійснювалася посадка за допомогою парашутно-реактивної системи та шасі.

Модифікації
  • Ту-143— базова модифікація розвідувального БПЛА
  • М-143 — безпілотний літак-мішень; призначений для імітації польоту аеродинамічних, в тому числі крилатих ракет, повітряних цілей[6]

ЛТХ
Ту-143 у складі комплексу ВР-3 ( Військово-історичний музей Повітряних сил Збройних сил України, м. Вінниця)
  • Розмах крила — 2,24 м
  • Довжина — 8,06 м
  • Висота — 1,545 м
  • Площа крила — 2,90 м ²
  • Маса — 1230 кг
  • Тип двигуна — ТРД ТРЗ-117
  • Тяга — 1 × 640 кгс
  • Прискорювач — СПРД-251
  • Крейсерська швидкість — 950 км/год
  • Практична дальність дії — 180 км
  • Час польоту — 13 хв
  • Практична стеля — 1000 м
  • мінімальна висота польоту — 10 м

Бойове застосування

Російсько-українська війна

5 квітня 2014 року розпочалось розгортання безпілотних комплексів Ту-143.[7]

10 квітня 2014 були виконані навчальні польоти даних безпілотних апаратів.[8]

1 серпня 2014 року проросійські сепаратисти заявили, що збили в районі міста Шахтарська БПЛА Ту-143 Збройних сил України, на відео, що вони зняли, видно розвідувальний апарат Ту-143, бортовий номер «644», але помітних пошкоджень на ньому не було.[9] В штабі АТО заявили, що цей БПЛА був викрадений з музею авіації, а його «збиття» інсценоване.[10]

19 листопада 2014 року відбувались запуски Ту-143, що були до цього законсервовані, перед запуском на корпусі замальовувалися старі радянські червоні зірки, що залишилися з часів СРСР.[11]

3 лютого 2015 року один Ту-143 під час парашутної посадки був збитий в районі Ірміно, Луганської області.[12]

Збережені екземпляри
МодифікаціяБортовий номерМісцезнаходженняЗображення
Ту-143424Державний музей авіації України
Ту-143Музей зброї та військової техніки Спадщанського лісу
Ту-143н/дм. Хмельницький, біля входу в в/ч А 3808
Ту-143235Військово-історичний музей повітряних сил Збройних Сил України
Ту-143н/дТехнічний музей імені Г. К. Сахарова
Ту-1438219Музей авіації, Чехія, р. Прага

Оператори

Дійсні
  •  — деяку кількість Ту-143 у складі комплексів ВР-3, станом на 2012[13]
  •  — деяку кількість повітряних мішеней М-143, станом на 2011 рік[6]

Колишні
  •  — перебував на озброєнні аж до розпаду країни 1991 року
  •  — дві ескадрильї прийняті на озброєння 1984 року[14]
    •  — зняті з озброєння 1995 року
  •  — прийняті на озброєння 1982 року[14]
  •  — прийняті на озброєння 1982 року[14]
  •  — прийняті на озброєння 1982 року[14] (за іншими даними — в 1986)[15]. Всього країна отримала 12 Ту-143 (8 — у варіанті фоторозвідника, 4 — з відеофіксацією), які були зведені у 143-у ескадрилью безпілотної розвідки, яка базувалась на авіабазі Mihail Kogalniceanu. Згідно з технічними специфікаціями апарати можна було експлуатувати до 1997, але фактично зняли з озброєння влітку 2002.

Україна

Станом на червень 2021 року БПЛА Ту-143 «Рейс» служили в Збройних Силах України як мішені під час навчань повітряних сил[16].

Див. також
  • CL-289

Примітки
  1. Повітряні Сили України
  2. Повітряні мішені-друге життя зенітних ракет. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 27 грудня 2012.
  3. ВР-3 «Рейс», комплекс повітряної розвідки з безпілотним літальним апаратом Ту-143[недоступне посилання з травня 2019]
  4. 4-ї ордена Леніна Червонопрапорний Центр бойового застосування та перенавчання льотного складу (ВВС) імені В. П. Чкалова. Історична довідка. mil.ru. Архів оригіналу за 11 вересня 2007. Процитовано 13 грудня 2009.
  5. Росії обіцяно безпілотне майбутнє, izvestia.ru, 01.02.08
  6. Повітряні мішені-друге життя зенітних ракет. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 27 грудня 2012.
  7. Беспилотные самолеты ВВС Украины
  8. ез коментов Беспилотные самолеты разведчики готовы взлететь
  9. Ополченцы сбили летающее нечто — беспилотник ТУ-143 1.08.2014
  10. Терористи викрали з музею макет «Ту 141»
  11. Украинские Ту-143 «Рейс» и Ту-141 «Стриж» в войне на Донбассе
  12. В Донбассе сбит украинский БЛА Ту-143
  13. повітряні Сили України
  14. ВР-3 «Рейс», комплекс повітряної розвідки з безпілотним літальним апаратом Ту-143[недоступне посилання з травня 2019]
  15. Romanian Reconnaissance Aircraft 1950—2010
  16. Повітряні Сили провели загальнаціональні навчання протиповітряної оборони. Defense Express. 4 червня 2021.

Література
  • C.Ганін, А.Карпенко, В.Колногоров, Г.Петров. Безпілотні літальні апарати

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.