Тхайнгуєн (місто)

Тхайнгуєн ( listenфайл) — місто і муніципалітет у В'єтнамі. Він є столицею і найбільшим містом провінції Тхайнгуєн. Місто має 1-шу категорію серед провінційних міст і є дев'ятим за величиною[2]. У В'єтнамі широковідомий своїм чаєм.[3] У 1959 році він став першим містом у В'єтнамі, де запрацював сталеливарний завод[4]. Зараз у місті є великий і швидкозростаючий регіональний університетський комплекс[5]. Населення міста становить 330 000 (на 2010 рік).

Тхайнгуєн
в'єт. Thành phố Thái Nguyên
герб
Тхайнгуєн
Основні дані
21°36′ пн. ш. 105°51′ сх. д.
Країна В'єтнам
Адмінодиниця Тхайнгуєн
Столиця для Тхайнгуєн (провінція В'єтнаму)
Площа 189,705 км²
Населення 330 000 (2010)
· густота 1740 осіб/км²
Міста-побратими Сало, Лінчепінг (2010)[1]
Телефонний код (+84) 61
Часовий пояс +7
GeoNames 1566319
Міська влада
Мапа
Тхайнгуєн
Тхайнгуєн (В'єтнам)
 Тхайнгуєн у Вікісховищі

Географія

Місто розташоване на річці Кау. Його площа становить близько 189,705 км².

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — червень із середньою температурою 28.9 °C (84 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 15.6 °С (60 °F).[6]

Клімат Тхайнгуєна
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 27 27 30 32 37 38 37 36 35 35 32 28 38
Середній максимум, °C 19 20 22 26 31 32 32 32 31 29 26 21 27
Середня температура, °C 15 17 20 23 27 28 28 28 27 25 22 17 23
Середній мінімум, °C 11 14 18 21 24 25 25 25 23 21 18 14 20
Абсолютний мінімум, °C 2 8 10 13 17 22 22 22 18 17 10 6 2
Норма опадів, мм 10 40 60 100 260 350 440 430 210 100 40 20 2100
Днів з дощем 1 3 4 5 6 17 19 19 11 7 4 1 102
Вологість повітря, % 75 82 85 86 82 80 84 86 85 82 82 80 82
Джерело: Weatherbase

Історія

Місто зіграло важливу роль у боротьбі В'єтнаму за незалежність під час французької колоніальної епохи.

Повстання у Тай-Нгуєн у 1917 році було найбільшим і надзвичано руйнівним антиколоніальним повстанням у французькому Індокитаї між Умиротворенням Тонкіну у 1880 році і Повстанням у Нге-Тіні 1930—1931[7]. У серпні 1917 року в'єтнамські тюремні охоронці повстали у найбільшій у регіоні Нгуєнській в'язниці. За допомогою звільнених ув'язнених — звичайних злочинців, а також політичних ув'язнених — і зі зброєю захопленою у арсеналу, повстанці змогли взяти під свій контроль місцеві органи влади. Потім вони створили укріплений периметр, створений за допомогою французьких чиновників та місцевих співробітників, і закликали до загального повстання. Хоча вони змогли лише утримати місто протягом п'яти днів, французькі війська не змогли заспокоїти околиці ще протягом шести місяців, у результаті чого загинуло багато людей з обох сторін.[7]

Під час Першої індокитайської війни, провінція відіграє важливу роль як безпечна зона (скорочено ATK, в'єтнамською An Toan Khu, 安全区) для В'єтмінь. У 1956 році місто стало штаб-квартирою північного військового округу і називалося В'єтбак до возз'єднання у 1975 році.

Початково Тхайнгуєн був невеликим поселенням, яке включало чотири житлові квартали, два містечка і шість комун з населенням близько 140 000, Тхайнгуєн став містом 19 жовтня 1962 року. До цієї дати, область була частиною комуни Донгмо (в'єт. Đồng Mô), району Донгі (в'єт. Đồng Hỷ).

Адміністративно-територіальний устрій

Тхайнгуєн включає в себе 19 районів та 9 комун.

Райони
  • Trưng Vương
  • Thịnh Đán
  • Tân Long
  • Quán Triều
  • Quang Vinh
  • Quang Trung
  • Hoàng Văn Thụ
  • Đồng Quang
  • Phan Đình Phùng
  • Túc Duyên
  • Tân Thịnh
  • Gia Sàng
  • Tân Lập
  • Phú Xá
  • Cam Giá
  • Trung Thành
  • Hương Sơn
  • Tân Thanh
  • Tích Lương

Комуни
  • Tân Cương
  • Phúc Trìu
  • Phúc Xuân
  • Thịnh Đức
  • Phúc Hà
  • Lương Sơn
  • Cao Ngạn
  • Đồng Bẩm
  • Quyết Thắng
  • Đồng Mô

Галерея
  • Гігантський чайник біля чайної компанії Танкуонг
  • Головні ворота сталеливарного заводу
  • Музей етнічної культури
  • Університет Тхайнгуєна, головна адміністративна будівля

Примітки
  1. https://www.linkoping.se/contentassets/a736c879059040aeb86eacddc492bfa6/positionspapper-thai-nguyen-vietnam.pdf?498a13
  2. QUYẾT ĐỊNH VỀ VIỆC CÔNG NHẬN THÀNH PHỐ THÁI NGUYÊN LÀ ĐÔ THỊ LOẠI I TRỰC THUỘC TỈNH THÁI NGUYÊN
  3. Thai Nguyen brews up a tasty tea festival. Vietnam Investment Review. 5 листопада 2011. Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 19 червня 2012.
  4. TISCO - Leading Light of Steel Industry. Vietnam Business Forum. 3 травня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 червня 2012.
  5. Thai Nguyen University. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 19 червня 2012.
  6. Клімат Тхайнгуєна
  7. Zinoman, Peter (2000). Colonial Prisons and Anti-colonial Resistance in French Indochina: The Thai Nguyen Rebellion, 1917. Modern Asian Studies 34: 57–98.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.