Бунт
Бунт (від пол. Bunt, від нім. Bund — з'єднання, союз, зв'язка), ро́зрух[1], розм. ворохо́бня[2] — масовий прояв непокори проти встановленого порядку й влади, що виражається у фізичній та, іноді, кривавій формі. Візуальна або вербальна демонстрація непокори без застосування фізичної сили — бунтарство, як, наприклад, епатажна поведінка митців андеграунду.
Бунт | |
Категорія-епонім | d |
---|---|
![]() |
Особа, яка бере участь у бунті — бунтівник.
Трактування терміну
Крім того, бунт має й інші значення. Наприклад, є таке поняття як цивільний бунт, запропоноване Інститутом Альберта Ейнштейна[3].
Ненасильницький бунт — цивільний бунт, що включає в себе загальне заперечення законності даного режиму, масові страйки, великі демонстрації, припинення економічної активності, загальна відмова від політичної співпраці. Відмова від політичного співробітництва може включати в себе акції державних службовців та непокору армії і поліції. На заключних етапах, зазвичай створюється паралельний уряд. У разі успіху шляхом громадянського бунту можна домогтися повалення існуючого режиму протягом декількох днів або тижнів, на відміну від тривалої боротьби, яка може затягнутися на місяці й роки. В результаті громадянського бунту повалені лідери зазвичай бувають змушені залишити країну.
Див. також
Примітки
- розрух // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ворохобня // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
- Шарп Д. Від диктатури до демократії: концептуальні засади здобуття свободи.