Тюльга Іван Миколайович

Народився 14 лютого 1914 року в місті Юзівці (нині Донецьк). У 1933 році закінчив відділення міських телефонних мереж Мінського електронного технікуму зв'язку, після чого працював заступником по технічній частині начальника Дзержинського районного відділу зв'язку Мінської області Білоруської РСР.

У серпні 1936 року призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. У 1939 році закінчив Київське вище військове інженерне училище зв'язку імені М. І. Калініна. Брав участь у радянсько-фінській війні, за бої в якій нагороджений своєю першою бойовою нагородою — медаллю «За бойові заслуги».

У роки німецько-радянської війни служив старшим помічником начальника відділення телеграфно-телефонних засобів зв'язку 1-го відділу Управління зв'язку Волховського фронту. Особисто керував ремонтно-відновлювальними роботами на місцях ворожих бомбардувань, відновлював зруйновані лінії зв'язку.

Після закінчення війни продовжив службу в Радянській Армії. У 1950-ті роки він закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР. У 1959 році призначений на посаду начальника Горьковського військового училища зв'язку (нині — Санкт-Петербурзький військовий університет зв'язку). У 1962 році переведений до Києва на посаду начальника Київського вищого військового інженерного училища зв'язку імені М. І. Калініна, яке він колись закінчував.

Могила Івана Тюльги

У 1972 році, в званні генерал-майора військ зв'язку, вийшов у відставку. Проживав у Києві. Помер в 1980 році, похований на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної Зірки, кількома медалями.

• КВВИДКУС им. М. И. Калинина. Начальники инженерных курсов, школ, училища(рос.);
• Музей ЛВВИУС им. Ленсовета (СПВВИУС)(рос.).