Тютюнниця
Тютю́нниця (спочатку як хутір Михайлівка, потім — Михайлівка Тютюнниківська) — село в Україні, в Корюківському районі Чернігівської області. Населення становить 269 осіб.[1] Орган місцевого самоврядування — Тютюнницька сільська рада, якій підпорядковані села Костючки, Кугуки, Самсонівка та Сахутівка.[2]
| село Тютюнниця | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район/міськрада | Корюківський район |
| Рада | Тютюнницька сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1650 |
| Колишня назва | Михайлівка Михайлівка Тютюнниківська (Михайлівка Тютюнницька) |
| Населення | 269 |
| Площа | 1,496 км² |
| Густота населення | 179,81 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15350 |
| Телефонний код | +380 4657 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°42′33″ пн. ш. 32°13′51″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
133 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15350, Чернігівська обл., Корюківський р-н, с.Тютюнниця, вул.Б.Хмельницького, 56 |
| Карта | |
  Тютюнниця | |
 Тютюнниця | |
| Мапа | |
| |
Географія
Село розташоване за 6 км від районного центру і залізничної станції Корюківка.[3] Висота над рівнем моря — 133 м.[4]
Демографія
За даними сайту Верховної Ради України в Тютюнниці станом на початок 2012 року мешкає 269 жителів.[1]
| 1866 | 1897 | 1988 | 2012 |
|---|---|---|---|
| 156 | 364 | 309 | 269 |
| ▲ | ▲ | ▼ | ▼ |
Топоніміка
Як оповідають старожили, назва села походить від поміщика Тютюнника, який знаходився на державній службі в чині колезького асесора.
Історія
Село утворилось у другій половині XVII століття.[2] Хоча є дані, що село було засноване у 1716 році, коли Василь Полоницький, «знатний бунчуковий товариш» Чернігівського полку, активно заселяв свої землі завдяки дозволу універсала гетьмана Івана Скоропадського поселити при Брецькому хуторі «людей заграничных литовских» для «гаченя гребли». Саме тоді була організована слобідка Михайлівка Тютюнниківська (або просто Михайлівка).[5]
У 1910 році було побудовано дерев'яну церкву, яка у 1965 році була переобладнана під клуб.
У 1913 році була побудована земська школа.[2] В зимовий час школу відвідували 53 учні. Старожили оповідають цікавий випадок, який стався в березні цього ж року. Вчителька поставила всіх учнів в одну шеренгу перед уроком і кожному давала цукерки та горіхи, розповідаючи учням про день пам'яті великого поета Шевченка. Хтось про це доніс в управу, на розслідування цієї справи приїхав член земської управи, але ніхто із сільського начальства не підтвердив цього доносу і вчительці дали спокій.
У 1918 році у школі був організований осередок товариства "Просвіта", а 1931 року викрито членів підпільної організації "Вільне козацтво"[6]
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні записано два мешканці села, які померли від голоду.[7] Під час комуністичних репресій до розстрілу були засуджені брати Олексій та Юхим Биші, а їх брата Мину заслали в табори, розікравши перед тим його міцне господарство. Також до розстрілу комуністи призначили Якова Мартиновича Бабича (1881р.р.) та військового Максима Захаровича Деркача (1903 р.н.). Були заарештовані вчитель Ромащенко та Михайло Андрійович Рудя і Гнат Тимофійович Деркач. 62-річного дворянина Г.В.Крота у 1932 році відправили на заслання на Північ.
Під час Другої світової війни на фронті брали участь 224 мешканців села, 136 з яких загинули.[8] 15 селян записалися до поліції і тільки двоє пішли в радянські партизани.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради: Олександрівську та Тютюнницьку Менського району до складу Щорського району.[9]
Постаті
- Лущик Микола Григорович (1976—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
- Тютюнниця на вебсайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 січня 2013.
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — С.816
- Визначення відстані між містами України, Європи, Азії
- Прогноз погоди в селі Тютюнниця
- Василенко Н. П. Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка (1729—1730). — Чернигов, 1908. — Вып. III. — С. 110, 610
- Науменко, Андрій (2019). Історія населених пунктів Корюківського району Чернігівської області (українською). Чернігів: "Десна - Поліграф". с. 430. ISBN 978-617-7833-29-0.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область / Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — С.320.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — С. 398. — 15 000 прим.
- Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область / Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — 1060 с. ISBN 978-966-502-451-4
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1005 с. ISBN 5-88500-011-5