Тіпаза (руїни)

Завдяки пунічній торгівлі та завоювання Стародавнім Римом місто з маленького поселення перетворилось у військову колонію імператора Клавдія для завоювання Мавретанського царства[3]. Після цього він став містом Колонія Aelia Augusta Tipasensium з населенням 20000 жителів в 4 столітті[4].

Римське місто було побудоване на трьох невеликих пагорбах, що розташувались біля моря, у 20 кілометрах на схід від Кесарії.

Більшість будинків розташовувались на центральному пагорбі. Але від них нічого не залишилось. Лише руїни трьох церков нагадують про колишню велич: Велика базиліка і базиліка Св. Александра на західному пагорбі та базиліка Св. Сальса на східному пагорбі, два кладовища, лазні, театр, амфітеатр і Німфея. Можна чітко простежити лінію фортечних валів. А біля підніжжя східного пагорба збереглися залишки стародавньої гавані.

Базиліка Святого Сальса складається з нефа з двома проходами. На стінах до нашого часу збереглась мозаїка.

Велика базиліка протягом багатьох століть руйнувалась, але все ще можна розгледіти план будівлі, який був розділений на сім проходів. Під фундаментом церкви знаходяться могили висічені з твердих порід каменю. Один з них має круглу форму діаметром 18 метрів для розташування 24 трун.

Під час римського володіння місто, завдяки своїм гаваням та центральному положенню в системі римських прибережних доріг в Північній Африці, досягло великого економічного і військового значення. Стіна збудована навколо міста, протяжністю майже 7500 футів (2300 метрів), захищала від кочових племен. Тіпаса стала важливим центром християнства в ІІІ столітті. Перший християнський напис в Тіпаса датується 238 роком. В наступних ІІІ-IV ст. у місті було побудовано велику кількість християнських культових споруд - найбільше в сучасному Алжирі... (Британська енциклопедія)[5]

.

Руїни римського міста Тіпаса

Крім торгівлі в Тіпаса також розвивалась освіта та мистецтво. Вже в ІІІ столітті місто стало центром єпископату[6].

Тіпаса була частково зруйнована вандалами в 430 р. н. е., але відновлена візантійцями одне століття по тому.

У 484 році король вандалів Хунер (477—484) вигнав єпископа Аріана. Після цього багато жителів втекли до Іспанії. А ті, що залишились жорстоко переслідуються[7].

Тіпаса відродилась на короткий час під час візантійської окупації в VI столітті. В цей час араби перейменували місто Tefassed, що в перекладі означає сильно пошкоджене[8]. Наприкінці VI століття місто було зруйноване арабами і довго стояло в руїнах.  

У 1857 році місто було відновлене і стало центром області. Нині в ньому живе близько 30 000 жителів, головним чином берберомовних груп західного Алжиру.