Клеопатра Селена II
Клеопатра Селена II (*25 грудня 40 — †9 березня 5 роки до н. е.) — державний діяч Єгипту та Мавретанії. Була останньою представницею роду Птолемеїв і дуже пишалася цим.
Клеопатра Селена II | |
---|---|
Юба II та Клеопатра Селена II | |
Народилася |
25 грудня 40 до н. е.[1] Александрія, Єгипет |
Померла |
5 Шершель, Cherchell Districtd, Тіпаза, Алжир |
Поховання | |
Діяльність | монарх |
Титул | королева-консорт і принцеса |
Рід | Птолемеї |
Батько | Марк Антоній |
Мати | Клеопатра VII |
Брати, сестри | Antonia, Марк Антоній Антіл, Юл Антоній, Антонія Старша, Антонія Молодша, Александр Геліос, Птолемей Філадельф і Птолемей XV Цезаріон |
У шлюбі з | Юба II[2] |
Діти | Птолемей і Drusilla of Mauretaniad |
У 37 р Антоній визнав Клеопатру Селену законною дочкою і одружився з її матір'ю Клеопатрою VII.[3] У 34 році він проголосив Селену царицею Кирени і Лівії. [4]
Опис
Походила з давньоримського роду нобілів Антоніїв і роду Птолемеїв. Донька Марка Антонія, консула 44 року до н. е., і Клеопатри, цариці Єгипту. Сестра-близнюк Олександра Геліоса. У 37 році до н. е. Антоній визнав Селену законною дочкою і одружився з її матір'ю. У 34 році до н. е. була оголошена царицею Кирени та Лівії. Деякий час мала титул Клеопатри Селени I (або Клеопатри VIII).
Після поразки та загибелі Антонія у 30 році до н. е. Клеопатра Селена була узята в полон Октавіаном Августом й у 29 році до н. е. проведена в тріумфі у Римі. Після цього виховувалася в будинку Октавії, сестри Октавіана і дружини Антонія.
У 25 році до н. е. була видана заміж за Юбу, царя Мавретанії. Після цього переїздить до країни чоловіка, де займається гуманітарними справами, допомагає Юбі з державних питань.
Юба і Селена правили спільно 20 років (52 р. до н.е. - 23 р.) [5]. Клеопатрі Селені не судилося до самої смерті знову побувати в Єгипті, за яким вона сумувала. Могилу для Селени і Юби почали будувати в 3 р. до н.е. Вона розташована в прибережній частині Алжиру, нині місто Тіпаза
Зображення Селени
У Шершелі (в минулому Цезаріон) знаходиться біломармуровий бюст суворої і сумної жінки з грубуватими рисами короткого, майже чоловічого обличчя, з ретельно укладеними короткими локонами - цариці Мавританії Клеопатри Селени.
У 2012 році італійський єгиптолог Джузеппіна Капріотті (італ. італ.Giuseppina Capriotti[6] встановила передбачувані образи Олександра Геліоса і Клеопатри Селени. За допомогою стилістичного і іконографічного аналізу, розробленого польським Центром середземноморської археології Варшавського університету (пол. entrum Archeologii Śródziemnomorskiej Uniwersytet Warszawski), [7] Джузеппіна досліджувала 10-метрову статую дітей з піщанику, знайдену в 1918 році на західному березі Нілу, неподалік від храмового комплексу Дендера [en], статуя зберігалася в Каїрському єгипетському музеї.
Зокрема, дослідниця звернула увагу, що у хлопчика на голові розташований сонячний диск, в той час як у дівчинки - місячний диск і півмісяць. Обидва диска декоровані давньоєгипетських символом у формі ока, відомим як Уаджат. Дві змії біля ніг дітей, імовірно кобри, також ототожнюються з сонцем і місяцем. У дітей кругла форма обличчя, маленьке підборіддя і великі очі, подібно людям епохи правління Клеопатри VII.
«На жаль особи статуй збереглися погано, проте добре помітно, що у хлопчика кучеряве волосся, а з правого боку голови - коса, що типово для єгипетських дітей того часу. Зачіску дівчинки можна асоціювати з династією Птолемеїв, і особливо, з Клеопатрою », - розповідала Джузеппіна Капріотті.
На монетах Селена зображена з зачіскою на прямий проділ, як у Лівії.
Поховання
Похована у Мавретанському королівському мавзолеї разом із своїм чоловіком Юбом ІІ — королем Нумідії і Мавретанії в Алжирі.
Образ Клеопатри Селени в мистецтві
- Є головною героїнею роману Мішель Моран «Дочка Клеопатри».
- Їй присвячена трилогія Франсуази Шандернагор «Забута цариця».
Джерела
- Plut. Ant. 36; 54; 87
- Dio XLIX 32; 41; L 25—26; LI 16; 21
- Zonar. X 31
- Roller D. W. The World of Juba II and Kleopatra Selene — Лондон, Нью-Йорк: Routledge, 2003. — С. 77. — ISBN 978-1-134-40296-0
- Н. О. Юба II // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 270.
- [Plut. Ant. 36; Dio XLIX 32. .]
- [Plut. Ant. 54; Dio XLIX 41; L 25—26, Dio Cass., Hist. Rom., 49, 32, 41; 50, 25-26. .]
- [21: Pars II. I 48. .]
- Giuseppina Capriotti Vittozzi. Istituto di Studi sul Mediterraneo Antico
- Centrum Archeologii Śródziemnomorskiej im. Kazimierza Michałowskiego UW.