Тіппу Тіп

Тіппу Тіп (*1832 — 14 червня 1905) — афроарабський заможний торгівець, державний діяч Занзібарського султанату, створив фактично незалежну державу північніше озера Танганьїка. Повне ім'я Хамад ібн Мухаммад ібн Джамах ібн Раджаб ібн Мухаммад ібн Саїд аль-Муграбі (араб. بن محمد بن جمعة بن رجب بن محمد بن سعيد المرجبي‎).

Тіппу Тіп
Народився 1837[1][2][3]
Занзібар, Танзанія
Помер 14 червня 1905(1905-06-14)[4][5]
Занзібар (місто), Танзанія
·малярія
Країна  Занзібарський султанат
Діяльність торговець, slave trader
Діти Sefu bin Hamidd

Життєпис

Його дід Джамах й батько Мухаммад були афроарабами, що брали участь в торгівельних експедиціях в глибинні території Східної Африки. Його прабабуся по батькові, дружина Раджаба бін Мухаммада бін Саїда аль-Муграбі, була донькою Джуми ібн Мухаммада аль-Небані, представника поважної маскатської родини, і африканської жінки з Майї, села на південь від того місця, де пізніше виникне місто Дар-ес-Салам. Його мати була донькою Хабіба ібн Бушир, члена знатної арабської родини з Маскату.

Народився 1832 року на Занзібарі, отримавши ім'я Хамад. Замолоду долучився до батьківських торгівельних експедицій до озера Танганьїка, держав Казембе і Бемба. У 1860-х роках він вже діяв самостійно, почавши створення торгівельних факторій. Для охорони сформував власний загін, озброєний рушницями і гарматами.

Десь в середині 1860 років уклав союз з торгівцем Мсірі, що діяв південніше та Мірамбо, вождем ньямвезі, що поділу впливу в районі Великих озер. Навесні 1867 року переміг Чіпілі Чіпіоку, нсаму (правителя) держави Табва на східному узбережжі озера Танганьїка, де створив власну факторію.

1870 року спільно з Мсірі завдав рішучої поразки Мвонгу Нсембі, мваті Казембе. З цього часу вже не мав конкурентів у створення власної держави за озером Танганьїка, витіснивши з цього регіону торгівців держави Луба. Можливо в цей час отримав прізвисько Тіппу Тіп — «Збирач багатств». За його власними словами, прізвисько надано під час походу до регіону Чунгу, після гарматного пострілу, який вважався на звук «тіптіп».

Тіппі Тіп зустрічався і допомагав багатьом європейським дослідникам Африки, зокрема Генрі Мортону Стенлі і Девіду Лівінгстону. Він був свідком зустрічі Лівінгстона і Стенлі.

Володіння Тіппу Тіпа в 1880-х роках

1884 року стверджував, що Східне Конго належить йому і султану Баргашу. Незважаючи на захист інтересів Занзібару в Конго, Тіпу вдалося зберегти гарні відносини з європейцями. Коли в серпні 1886 року почалися бойові дії між арабами і суахілі з одного боку та найманцями бельгійського короля Леопольда II біля водоспаду Стенлі, Тіп відправився до бельгійського консулу, щоб переконати його в мирному ставленні. Зберігав владу і вплив до 1887 року.

На початку 1887 Генрі Мортон Стенлі прибув до Занзібару, де від імені короля Бельгії запропонував тіппу Тіпу стати губернатором округу біля водоспаду Стенлі в Вільній державі Конго, тобто зберегти свої володіння, але лише в іншому статусі. 24 лютого Тіп прийняв пропозицію. Фактично ці землі зберігали незалежність в складі Вільної держави Конго. Монополію на торгівлю мав тіппу Тіп. Водночас зайнявся розведенням гвоздики на Занзібарі. До 1895 року він уже був власником семи шамба (плантацій), де вирощувалася гвоздика, і 10 тис. рабів.

Будинок Тіппу Тіпа в Кам'яному місті на Занзібарі

У 1890 або 1891 році повернувся на батьківщину, передавши володіння в Конго бельгійцям. Втім його син Сефу (відомий під прізвисько Румаліза) вирішив зберегти батьківське володіння в власності свого роду. Тому 1892 року напав на бельгійських торгівельних агентів, чим спровокував Конго-арабську війну. Тіппу Тіп не проявив себе в цьому ніяк, проте напевне таємно підтримував сина. Останній загинув у битві 1893 року. 1894 року було остаточно скасовано особливий статус Східного Конго в складі вільної держави Конго.

Решту життя Тіппу займався підтримання господарства на Занзібарі та написанням автобіографії. Тіппу Тіп помер 1905 року від малярії у власному будинку на Занзібарі.

Характер

Всі європейські мандрівники, з якими він зустрічався, описували його як надзвичайно ввічливу, освічену, доброзичливу та харизматичну особу. Стенлі називав його «чорним джентльменом».

Творчість

Тіппу Тіп склав автобіографію, що стала першим твором цього жанру, створеним мовою суахілі. Її було записано арабською в'яззю. Генріх Броді переклав рукопис німецькою і записав її латиницею. Згодом вона була перекладена англійською мовою і опублікована у Великій Британії 1907 року.

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. opac.vatlib.it
  3. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia Catalana, 1968.
  4. https://www.britannica.com/biography/Tippu-Tib
  5. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480

Джерела
  • Sheriff, Abdul. Slaves, Spices & Ivory in Zanzibar: Integration of an East African Commercial Empire into the World Economy, 1770—1873. London, Nairobi, Tanzania, Athens, OH: James Currey, Heinemann Kenya, Tanzania Publishing House, Ohio University Press, 1987
  • Edgerton, Robert B. (2002). The Troubled Heart of Africa: A History of the Congo. New York: St. Martin's Press. ISBN 0-312-30486-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.