Уваров Олексій Сергійович
Уваров Олексій Сергійович (рос. Уваров Алексей Сергеевич; *28 лютого 1824, Петербург — †29 грудня 1884), граф, російський археолог, онук гетьмана Розумовського, організував археологічні з'їзди (сім з них відбулися в Україні). Розкопував Херсонес, Ольвію та багато могил на території сучасної України.
Уваров Олексій Сергійович | |
---|---|
![]() | |
Народився |
28 лютого 1824 Петербург |
Помер |
29 грудня 1884 (60 років) Москва, Російська імперія |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство |
![]() |
Діяльність | антрополог, археолог, дослідник доісторичної епохи |
Відомий завдяки | археолог |
Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Знання мов | російська[1] |
Титул | дворянин |
Рід | Уваровиd |
Батько | Уваров Сергій Семенович |
Мати | Yekaterina Uvarovad |
Родичі |
Уваров Сергій Семенович (1786—1855) Катерина Кирилівна Розумовська (1783—1848) |
У шлюбі з | Уварова Прасковія Сергіївна |
Діти | Igor Uvarovd, Fyodor Uvarovd і Aleksey Uvarovd |
Життєпис
Олексій Сергійович Уваров народився 28 лютого 1824 року в Петербурзі в сім'ї російського дворянина. Його батько Уваров Сергій Семенович почесний член та президент Російської Академії Наук.
В 1845 Олексій, пройшовши курс навчання в Санкт-Петербурзькому державному університеті, закінчив своє навчання в Берліні та Гейдельберзі.
В 1848 провів дослідження старожитностей в Україні та видав результати російською та французькою мовами — праця «Исследования древностей Южной России и берегов Черного моря» принесла йому визнання.
В 1851 брав участь у розкопках на території Суздальського князівства, де відкрив понад 7729 курганів. На основі результатів розкопок написав дослідницьку роботу «Меряне и их быт по курганным раскопкам».[2]
В 1853 та 1854 займався розкопками в Тавричній губернії.
В 1857 запровадив Уваровські премії при Академії наук, названі так в честь його батька Уварова Сергія Семеновича. В цей же час Уваров був вибраний керівником відділу російської та слов'янської археології.
В 1864 в Москві було створено Московське археологічне товариство, яке граф Уваров очолював до своєї смерті 1884 р.. Став членом Історичного товариства імені Нестора-Літописця.
В 1874 брав участь в Третьому Археологічному з'їзді, був його головою та очолював секцію «Первісні древності».
Праці
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Григор´єва Т. Ф. Уваров Олексій Сергійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 199. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Посилання
- Уваров Олексій Сергійович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 354.
- Уваров Олексій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1945. — 1000 екз.
- Уваров Алексей Сергеевич, Энциклопедический Словарь Брокгауза и Ефрона (рос.)
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Меряне и их быт по курганным раскопкам. / Археология / Сортировка по полю «название» «а-я» / Не связанные с временами / Европа / Книги пользователя Воля / Все книги / Главная / Библиотека исторической литературы. www.history-fiction.ru. Процитовано 17 вересня 2019.