Угерсько

1787 року село Угерсько було віддано Станіславу Гороневському за село Туря Велика і Болехів Казимиром Понятовським.

Школи в селі не було, але на території села було побудовано три корчми. Селяни продавали свої клаптики землі корчмарям-лихварям. На території села знаходився водяний Біндіїв млин.

1866 року в селі було закладено фундамент початкової народної школи. 1867 року вчителем було призначено Павла Жемхівського. Закінчено будову 1881 року.

Територія громади села займала 1404 га землі, панський двір — 675 га, село налічувало 75 будинків, 250-літню церкву, яка 1920 р. була розібрана. З 1871 до 1895 року багато молодих людей стали грамотними завдяки вчителю Петру Гнатику. За допомоги священника Льва Горалевича в селі була заснована читальня.

1907 року в селі заснували пожежно-спортивне товариство «Сокіл». На цей час у селі було сформовано два табори селян. Було багато бідних селян, які часто бували у корчмі, більшість з них були змушені виїхати на заробітки до США. Очільники села мали на меті знищити пияцтво, а потім різними шляхами підвищувати рівень освіченості селян, покращити їхній добробут. Із села 1905 р. два чоловіка закінчили гімназію, це Ярослав Горалевич — син священика і Євген Гнатик — син учителя. Ними було засновано драматичний і хоровий гуртки.

1911 року церковний комітет звернувся з проханням на дозвіл будови нової церкви Воскресіння Господнього. Відповідальним інженером був львівський архітектор — Олександр Лушпинський. Будівництво тривало з 1 травня 1912 до кінця 1913 року. Закупили годинник за кошти емігрантів, що жили в Америці.

Після розпаду Австро-Угорщини 1918 року владу взяли національні українські сили, згодом землі окупувала Польща. У цей час польськими легіонерами був замучений парох села о. Лев Горалевич та вбита його донька.[2]

З 1 серпня 1934 до 1939 року було центром Угерської гміни Стрийського повіту Станіславського воєводства Польської республіки.

2 липня 1941 року село окупували німецькі війська. Під окупацією село перебувало 3 роки. Нацисти заслали в Німеччину чимало жителів для виконання важких робіт. Проте вони відступили після наближення Червоної армії.

Пам'ятник Шевченку та Франку

10 листопада 1948 року в с. Угерську заснували колгосп «Радянська Україна», який згодом перейменували в «Прогрес».

9 травня 1968 року в селі відкрили обеліск Слави на честь загиблих на війні. У центрі села учні посадили парк. На території села є низка промислових підприємств. Найстаріше з них — спиртозавод (1911), комбікормовий завод (1972) та пекарня (1967).

На початку серпня 1987 року розпочато будівництво нової школи. 1988 року в селі відбулося районне свято «В оновленому краї», де відбулося відкриття новозбудованого соціально-культурного комплексу, до складу якого ввійшли школа, навчальний корпус для шестиліток, плавальний басейн, будинок культури, приміщення виконкому сільської Ради народних депутатів та реконструйовані будинку побуту та магазин, стадіон і площа.

У травні 1989 року розпочали будівництво пам'ятника Т. Г. Шевченку та І. Я. Франку, за проєктом архітектора Ореста Стасули, а в жовтні цього ж року його відкрили. 3 листопада 1991 року відкрили пам'ятник першому директору Володимиру Кульчицькому.