Угорський науково-природничий музей

У 1802 році граф Ференц Сечені заповів свою бібліотеку і нумізматичну колекцію для створення основи майбутньої Угорської Національної бібліотеки та науково-освітнього центру. Ці матеріали склали початок угорському Національному музею (Національна бібліотека імені Сечені). Колекція мінералів дружини графа, Юліани Фештетіч, дала початок колекції матеріалів музею природної історії.

Перші палеонтологічні колекції музей отримав у подарунок від ерцгерцога Райнера в 1811 році, у цьому ж році музеєм була куплена і перша зоологічна колекція. У кінці 1818 року Китайбель Паль передав за 7000 форинтів музею гербарій, який поклав початок Ботанічному відділу музею[1].

До 1848 року — період угорських виступів проти Австрійської імперії, колекція музею налічувала близько 13000 примірників, його зоологічна колекція — близько 35 000 примірників. У подальшому найбільш цінним надбанням музею в 1856 році була колекція Королівського Угорського суспільства природної історії.

З 1870 року Угорський Національний музей має відділи зоології, ботаніки та мінералогії. Розмір колекцій на кінець XIX ст. перевищив 1 млн примірників.

В 1927 році в Будапешті відбувся десятий Всесвітній Конгрес зоології, до цього часу колекція комах у музеї склала близько трьох мільйонів екземплярів. Збільшується колекцій було вже занадто мало місця в музеї та їх частково розмістили в новому Музеї природної історії, заснованому в 1933 році.

Більшість ботанічних колекцій музею загинуло під час Другої Світової війни.

Ботанічна колекція досі знаходиться в історичній будівлі на вулиці Кальмана в Будапешті. Для відвідувачів закрита.

Незабаром після війни в музеї відкрився відділ антропології, який у даний час є одним з десяти найбільших у Європі. Відділ спеціалізувався на збиранні та вивченні матеріалів угорської флори і фауни.

Під час антиурядових виступів у Будапешті в 1956 році артилерійський снаряд потрапив у головну будівлю Національного музею. Від розриву снаряду постраждала мінералогічна та палеонтологічна колекція музею. Під час заколоту було спалено 100 000 томів наукових видань, знищено 36 000 опудал птахів, 13 000 риб, амфібій і рептилій і інше.

Кілька років поспіль Жігмонд Сечені (угор. Zsigmond Széchenyi) здійснив кілька експедицій до Африки, щоб зібрати додаткові матеріали для музею для компенсації втрат. У 1960-х і 1970-х роках музейні працівники їздили в країни соціалістичного табору — Північну Корею, В'єтнам, Кубу і Монголію для збору колекції флори і фауни цих країн.

У 1979 році відділ ботаніки музею переїхав в історичне будівля, спроектована угорським архітектором Одоном Лехнером.