Удальцов Іван Іванович

Іван Іванович Удальцов (12 березня 1918(19180312), місто Москва, Російська Федерація 20 березня 1995, місто Москва) радянський діяч, голова правління Агентства друку «Новини», надзвичайний і повноважний посол СРСР у Греції, директор Інституту слов'янознавства АН СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 9-го скликання. Кандидат історичних наук (1949). Доктор історичних наук (1984).

Удальцов Іван Іванович
рос. Иван Иванович Удальцов
Народився 12 березня 1918(1918-03-12)
Москва, Російська СФРР
Помер 20 березня 1995(1995-03-20) (77 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  СРСР,  Росія
Національність росіянин
Діяльність історик, славіст, дипломат
Alma mater Історичний факультет МДУd і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Науковий ступінь доктор історичних наук (1984)
Знання мов російська
Посада депутат Верховної ради СРСР
Партія КПРС
Батько Ivan Udaltsovd
Родичі Удальцов Сергій Станіславович
У шлюбі з Zinaida Udalcovad
Діти Aleksandras Udalcovasd
Нагороди

Життєпис

Народився в родині ректора Московського державного університету.

У 1940 році закінчив історичний факультет Московського державного університету. У 1940 році працював лаборантом кафедри історії південних і західних слов'ян Московського державного університету.

У 1940—1945 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З липня 1941 року був командиром стрілецького взводу. З 1944 по 1945 рік — старший помічник начальника оперативного відділу штабу Першого Чехословацького армійського корпусу.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1947—1950 роках — науковий співробітник Інституту слов'янознавства АН СРСР. Одночасно у 1948—1949 роках — завідувач відділу редакції журналу «Вопросы истории», у 1949—1950 роках — завідувач відділу редакції журналу «Славяне».

У 1950—1959 роках — співробітник апарату ЦК КПРС: референт, заступник завідувача сектора, завідувач сектора відділу ЦК КПРС по зв'язках з комуністичними і робітничими партіями соціалістичних країн.

У 1959—1962 роках — директор Інституту слов'янознавства Академії наук СРСР.

У грудні 1962—1965 роках — заступник завідувача ідеологічного відділу ЦК КПРС.

У 1965—1970 роках — радник-посланник посольства СРСР у Чехословаччині. Відіграв значну роль в подіях «Празької весни» 1968 року.

У вересні 1970 — лютому 1976 року — голова правління Агентства друку «Новини».

12 березня 1976 — 11 вересня 1979 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Греції.

З 1979 року — на науковій роботі в Москві. У 1986—1988 роках — старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту слов'янознавства і балканістики Академії наук СРСР.

Захистив кандидатську дисертацію на тему «Національно-політична боротьба в Чехії в 1848 і Ф. Палацький» (1949), докторську дисертацію на тему «Історіографія чеського національного відродження: Новітні чехословацькі і радянські дослідження, 1950-1980» (1984). Автор праць з політичної історії слов'янських країн; досліджував проблеми чеського національного відродження і революції 1848—1849 років, національно-визвольної боротьби народів Чехословаччини в роки Другої світової війни, будівництва соціалізму в Чехословаччині.

Помер 20 березня 1995 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди і звання

Примітки

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.