Умер Іпчі
| Умер Іпчі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ümer İpçi | ||||
| Народився |
1897 Бахчисарай, Російська імперія | |||
| Помер |
11 січня 1955 Томськ, СРСР | |||
| Громадянство |
Російська імперія, СРСР | |||
| Національність | кримський татарин | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Галія (медресе) | |||
| Мова творів | кримськотатарська | |||
| Роки активності | 1938–1942 | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Жанр | вірші, оповідання, драма | |||
|
| ||||
Уме́р Іпчі́ (крим. Ümer İpçi; 1897, Бахчисарай — 11 січня 1955, Томськ) — кримськотатарський поет, письменник, драматург, режисер, актор.
Життєпис
Умер Іпчі народився в 1897 році у Бахчисараї, в родині дрібного торговця. Початкову освіту здобув у місцевій новометодній школі. В 1914 році продовжив свою освіту в медресе «Галія» в Уфі. У 1917 році Умер повернувся в Крим і кілька років працював учителем.
У другій половині 20-х років XX століття працював актором, режисером, а потім і директором Кримськотатарського академічного театру. Водночас був співробітником газети «Янъы Дюнья» («Новий світ»).
У 1937 році Умер Іпчі обвинувачений у «націоналізмі» й ув'язнений до в'язниці строгого режиму терміном на 12 років. У 1949 році, незважаючи на закінчення строку ув'язнення, він не був звільнений, а відправлений у психіатричну лікарню міста Томська, де і помер 11 січня 1955 року.
Творчість
Свій перший вірш «Медресе» Іпчі написав у 1915 році. У п'єсах «Фаіше» («Розпусниця») (1923), «Алім» (1925), «Ненкенджан ханум» (1926) драматург висвітлював історичні події з життя кримськотатарського народу. Були повідомлення, що він написав кілька романів, але в роки репресій рукописи безвісти зникли.
Відомі ще кілька творів:
- «Куреш» (Боротьба): Збір. оповідань — Акъмесджит: Кърымдевнешр, 1927. — 88 с.
- «Азад халкъ» (Вільний народ): П'єса в 3-х ч. — Акъмесджит. — Кърымдевнешр, 1927. — 55 с.
- «Айыныкълар» (Тверезі): П'єса в 4-х ч. — Акъмесджит: Кърымдевнешр, 1930. — 48 с.
- «Душман» (Ворог): П'єса у 8-ми ч. — Акъмесджит. — Кърымдевнешр, 1935. — 80 с.
- «Икяелер»: Оповідання. — Ташкент.: Эдебият ве санъат нешрияты, 1972. — 206с.
Див. також
Джерела
В 1972 році, в Ташкенті був виданий збірник творів Умера Іпчі «Икяелер» («Оповідання»). Про творчість письменника молодим філологом Ісмаілом Керімом у 1988 році написана монографія «Теренлик» («Глибина»):
- Керімов І. «Умер Іпчі- публіцист ве терджимеджи» (Умер Іпчі — публіцист і перекладач): Йылдыз. — 1985. — № 2. — С. 122–126.
- «Эдебиятымызнынъ корюмли эрбабы» (Видатний діяч нашої літератури): Йылдыз. — 1987. — № 2. — С. 65.
- Керімов І. «Теренлик» (Глибина): Літературно-бібліогр. нарис. — Ташкент, 1988. — 144 с.
- Осман А. «Эпимиз севген эдип» (Всіма улюблений письменник): — Йылдыз. — 1992. — № 5/6. — С. 252–262.
Посилання
- Деякі твори Умера Іпчі мовою оригіналу(крим.)
- Про кримськотатарський театр
- Сайт кримськотатарського міністерства культури з митцями кримськотатарської культури[недоступне посилання з травня 2019]