Універсальна дискримінантна модель

Сутність моделі

Проблему неможливості використання зарубіжних методик у практиці оцінювання фінансового стану українських підприємств, спробував вирішити вітчизняний економіст О. Терещенко. Він розробив універсальну дискримінантну функцію, яка є найбільш оптимальною для діагностики ризику банкрутств українських підприємств, оскільки на його думку, оптимальна дискримінантна функція повинна враховувати всі складові фінансового стану: ліквідність, прибутковість, оборотність, структуру майна, капіталу тощо.

Вона має такий вигляд:

Z = 1,5 Х 1 + 0,08 Х 2 + 10 Х 3 + 5 Х 4 + 0,3 Х 5 + 0,1 Х 6

де Х 1 – Cash Flow / зобов’язання;

Х 2 – валюта балансу/ зобов’язання;

Х 3 – чистий прибуток/ баланс;

Х 4 – чистий прибуток/ виручка;

Х 5 – виробничі запаси/ виручка;

Х 6 – виручка/основний капітал.

Для обчислення коефіцієнта X1 використовується показник Cash Flow, який характеризує величину чистих грошових потоків, які утворюються в результаті операційної та інвестиційної діяльності й залишаються в розпорядженні підприємства в певному періоді.

Інтерпретація результатів моделі


Отримані результати після обрахунків можна інтерпретувати так:

• Z>2 – підприємство вважається фінансово стійким і йому не загрожує банкрутство;

• 1<Z<2 – фінансова рівновага порушена, але за умови переходу підприємства на антикризове управління банкрутство йому не загрожує;

• 0<Z<1 – підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

• Z<0 – підприємство є напівбанкрутом.

Особливості моделі

Дискримінантна модель О.Терещенка має наступні переваги:

• простота у розрахунку;

• розроблена на використанні вітчизняних статистичних даних й враховує галузеві особливості підприємства;

• за рахунок використання різноманітних модифікацій базової моделі до підприємств різних видів діяльності вирішує проблему визначення критичних значень показників, які є індикатором вірогідності банкрутства підприємства конкретної галузі.

Однак дана методика не є досконалою і має свої недоліки:

• у ній зроблено акцент на зменшенні помилкового віднесення фінансово неспроможних підприємств до групи стійких. Така асиметричність має на меті убезпечити інвестора від ризикового вкладання коштів, але знижує точність прогнозу в цілому.

• широкий інтервал невизначеності. Дані такого прогнозування є вельми суб’єктивними і не дають підстав для практичних висновків.

Таким чином, чим універсальнішою є модель, тим менший її рівень точності. Практика вимагає впровадження методологічних підходів, які є не стільки універсальними і простими, скільки ефективними.

Див.також

Джерела

  1. Славюк P.А. Фінанси підприємств: підручник / Р. А. Слав`юк ; Національний банк України, Університет банківської справи. - К. : УБС НБУ : Знання, 2010. - 550 с.
  2. Козьменко О.В. – Актуарні розрахунки: навч.посібник. – С.: Ділові аспекти, 2011. – 224 с.
  3. Лепейко Т.І., Доценко Т.О. «Аналіз сучаснх методик прогнозування ймовірності банкрутства підприємств» //Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць № 1(10)2011
  4. Волошанюк Н.В., Маліванчук С.Ю. «Організаційно-методичні аспекти діагностики ризику банкрутства підприємств»//Фінанси: Збірник наукових праць №4(17)2012
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.