Ургант Андрій Львович

Андрій Львович Ургант (іноді вказується як Міліндер; нар.. 28 листопада 1956 року, Ленінград) — радянський і російський актор театру і кіно, телеведучий.

Ургант Андрій Львович
рос. Андрей Ургант
Дата народження 28 листопада 1956(1956-11-28) (65 років)
Місце народження Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв (1977)
Професія актор, телеведучий, шоумен, актор озвучування
IMDb ID 0881864
andreyurgant.ru
 Ургант Андрій Львович у Вікісховищі

Внесений до бази «чистилище» сайту Миротворець — за свідоме порушення державного кордону України[1].

У липні 2017 року разом з актрисою Марією Ароновою в окупованій Євпаторії зіграв головну роль у спектаклі «Любовь@Точка.RU»[2].

Життєпис

Народився 28 листопада 1956 року в Ленінграді в родині акторів — Лева Максович Міліндера (1930—2005) та Ніни Миколаївни Ургант (1929-2021). Батько телеведучого, актора Івана Урганта. Видання «МК в Пітері» у статті про актора написало про естонське походження прізвища Ургант[3], таку ж інформацію опублікувала і газета «Аргументи та факти»[4].

У 1977 році Андрій Ургант закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії, курс Рубена Агамірзяна.

Грав у Ленінградському театрі імені В. Ф. Коміссаржевської і в театрі імені Ленінського Комсомолу (нині театр Балтійський Будинок). Здобув популярність як неперевершений майстер театральних капусників. Розіграші Урганта та його колеги, Андрія Максимкова, були дуже популярні в 1990-х роках на телебаченні.

У 1993 році в прокат виходить фільм «Вікно в Париж» — двосерійний художній фільм, комедійна фантасмагорія режисера Юрія Маміна. У цьому фільмі блискуче грає роль другого плану Андрій Ургант — Гуляєв, який живе в Парижі давній знайомий Миколи. У цій картині Андрій Ургант розкривається як блискучий комедійний актор.

Знімався в серіалі «Вороніни», у фільмі «Одержимий» і в документальному кіно «Життя і пригоди Мішки Япончика». У 2011 році актор виконав одну з головних ролей в картині «Моя шалена родина».

Телебачення

З 5 березня по 23 липня 2005 року разом з сином Іваном був ведучим розважального шоу «Велика прем'єра» на «Першому каналі» у Росії[5] .

З 21 вересня 2007 по 28 серпня 2008 року — ведучий інтелектуальної телегри для старшокласників «Володар розуму» на телеканалах «Росія» і «Бібігон» (у 2011 році програма виходила в повторах на каналі «Карусель»)[6] .

З 12 вересня по 10 грудня 2009 року вів судове ток-шоу «Дванадцять» на каналі ДТВ[7] .

Паралельно з цим був ведучим розмовної передачі «Зустрічі на Моховій» на петербурзькому «П'ятому каналі» до 28 лютого 2010 року[8][9].

З 15 квітня по 29 травня 2010 року — співведучий Михайла Шаца в гумористичній програмі «Слава Богу, ти прийшов!» на СТС[8].

У 2011 році провів кілька випусків музичного конкурсу «Пісня для вашого столика» на НТВ[10]. До листопада 2012 року був ведучим телепрограми «Егоїст» на телеканалі 100ТВ[9].

З 2017 року — постійний учасник телегри «П'ятеро на одного» на каналі «Росія-1». У 2018 році — член журі шоу «Майстер сміху» на каналі «Росія-1».

Особисте життя
  • Перша дружина — Валерія Іванівна Кисельова (7 лютого 1951 — 1 лютого 2015), однокурсниця по ЛДІКМ.
    • Син Іван Ургант (нар.. 16 квітня 1978).
      • Онука Ніна Ургант (нар.. 15 квітня 2008)[11] .
      • Онука Валерія Ургант (нар.. 21 вересня 2015).
  • Друга дружина — Олена Свінцова (нар. 1947) була актрисою театру імені В. Ф. Коміссаржевської, поетеса і співачка. З 1996 року живе в Нідерландах[12] .
    • Дочка Марія (нар.. 1984[13]) живе в Нідерландах, одружена з турецьким бізнесменом[11] .
      • Онук Емір (нар.. 2004)[11] .
      • Онук Габріель (нар.. 2015)[14] .
  • Третя дружина — Віра Володимирівна Яцевич, розведені.

Нині проживає з Оленою Романовою (нар.. 1986)[11][15][13].

Фільмографія

Ролі в кіно
  1. 1982 — Голос — Миша, працівник кіностудії
  2. 1983 — Котячий будинок (телеспектакль) — лялька Андрюша
  3. 1985 — Снігуроньку викликали?
  4. 1986 — Коник-Горбоконик (мюзикл) — скоморох-співак
  5. 1989 — Биндюжник і Король — Гусар Льова
  6. 1989 — Алкмена і Амфітріон — Юпітер
  7. 1990 — Пристрасті по Володимиру
  8. 1990 — Анекдоти — епізод
  9. 1991 — Жертва для імператора
  10. 1991 — Геній — камео
  11. 1991 — Ті, що п'ють кров — Аганін
  12. 1992 — Сходи світла — Миша
  13. 1992 — Рекет — Андрій Свиридов
  14. 1993 — Барабаніада
  15. 1993 — Гріх. Історія пристрасті
  16. 1993 — Вікно в Париж — Миша Гуляєв, російський емігрант
  17. 1993 — Подорож в щасливу Аравію
  18. 1994 — Остання справа Вареного — Кашурніков, Родіон Романович
  19. 1994 — Русский транзит — Грюнберг
  20. 1994 — Прохиндіада-2
  21. 1998 — Вулиці розбитих ліхтарів-2 — конферансьє (серія «Справа № +1999»)
  22. 2000 — Полювання на Попелюшку
  23. 2000 — Убивча сила — Мухаєв
  24. 2000 — Старі пісні про головне. Постскриптум — портьє
  25. 2001 — Чорний ворон — поет
  26. 2001 — Ключі від смерті — Шурпин, письменник
  27. 2001 — Спецвідділ — Кошелев
  28. 2001 — Ніро Вульф і Арчі Гудвін: Воскреснути, щоб померти — Генрі Дімарест
  29. 2002 — Дорога в пекло
  30. 2002 — Кріт-2 — Леррі, адвокат
  31. 2004 — На віражі
  32. 2005 — Майстер і Маргарита — Жорж Бенгальський, конферансьє Вар'єте
  33. 2005 — Все золото світу — Лавадський
  34. 2005 — Сім'я
  35. 2006 — Травесті — Рибаков
  36. 2006 — Перший будинку — професор
  37. 2007 — Кохання-зітхання — Нерон / Олег Львович Власов
  38. 2008 — Кохання-зітхання 2 — Нерон / Олег Львович Власов
  39. 2009 — Група ZETA. Фільм другий — «Ботвинник», злодій
  40. 2009 — 2016 — Вороніни — Сергій Геннадійович Золотарьов, батько Віри
  41. 2010 — Одержимий (Джек Різник) — Анатолій Васильович Губанов, депутат
  42. 2010 — Кохання-зітхання 3 — Нерон / Олег Львович Власов
  43. 2011 — Життя і пригоди Мишки Япончика — Йоваль Лазаревич Гепнер
  44. 2011 — Небесні рідні — Василь Семенович
  45. 2011 — Моя шалена родина — Віктор Волинцев
  46. 2012 — Біла гвардія — мажордом гетьмана
  47. 2012 — Зовнішнє спостереження — Сергій Петрович, депутат
  48. 2012 — Я скасовую смерть — Павло Сергійович
  49. 2013 — Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво … 5 років потом — Микола Семенович, батько Віті, полковник у відставці
  50. 2013 — Призначено нагороду — Борис Гайтан, батько Паші
  51. 2013 — Будівництво — «Вентєль»
  52. 2014 — Тихе полювання — «Ботвинник», злодій
  53. 2015 — Мами 3 — Віктор, батько Гоші
  54. 2015 — Народжена зіркою — Роберт Ростовцев
  55. 2015 — Чума — Павло Видригайло («Карандаш»), кримінальний авторитет
  56. 2018 — Мажор-3 — дядько Ніни, горілчаний олігарх, батько Олега

Дубляж
  1. 1988 — Салам, Бомбей!
  2. 1989 — Любов, любов, любов — Судхірбхай (Раза Мурад)
  3. 1991 — Звичка одружуватися — Філ Голден (Пол Райзер) (кінотеатральний дубляж)
  4. 1992 — Декілька хороших хлопців — лейтенант Деніел Каффа (Том Круз) (кінотеатральний дубляж)
  5. 1999 — Мій улюблений марсіанин — доктор Колай (Уоллес Шон)
  6. 2000 — Викрасти за 60 секунд — Джонні Бі (Master P)
  7. 2001 — Падіння «Чорного яструба» — Кріббс (Стівен Форд)
  8. 2003 — SWAT: Спецназ міста ангелів — капітан Томас Фуллер (Ларрі Пойндекстер)
  9. 2003 — Володар морів: На краю землі — Стівен Метьюрін (Пол Беттані)

Нагороди

У 2007 році став Лауреатом щорічної мистецької премії «Потерпілі» — «за незвичайність літературних і театральних образів».

Примітки
  1. Ургант Андрей Львович / Ургант Андрій Львович / Urgant Andrej Lvovich(рос.)
  2. Батько Урганта поповнив базу «Миротворця»
  3. «Мама досі мене виховує»[недоступне посилання з травня 2019] // «МК в Пітері», 29.11.2006
  5. Малахов поет, Урганты хулиганят. Комсомольська правда. 4 березня 2005.(рос.)
  6. Что раскручивает «Карусель»?. Літературна газета. 16 березня 2011.(рос.)
  7. Ургант: Руководство ДТВ посчитало, что программа "Двенадцать" себя изжила. Лениздат.ру. 12 січня 2010.(рос.)
  8. Ургант-старший: «Если Бог пошлет мне ребенка, буду счастлив!». Собеседник. 23 вересня 2010.(рос.)
  9. Актер Андрей Ургант. «Мне часто предлагают роли продажных депутатов». Новые известия. 15 червня 2012.(рос.)
  10. Где можно заказать “Песню для вашего столика”. Московський комсомолець. 2 червня 2011.(рос.)
  12. DICTIONNAIRE / СЛОВАРЬ. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 30 січня 2019.
  14. У Ивана Урганта родился племянник | StarHit.ru. www.starhit.ru. Процитовано 16 лютого 2016.

Література
  • 2012 г. Ессе Русселл. Ургант Андрей Львович. Изд. Лет Ме Принт, 86 с., ISBN 5-512-86867-5, ISBN 978-5-512-86867-6

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.