Ургант Іван Андрійович

Народився 16 квітня 1978 в сім'ї акторів Андрія Львовича Урганта і Валерії Іванівни Кисельової (1951—2015).

Онук акторів Ніни Ургант і Лева Міліндера. Молода сім'я проіснувала недовго, всього рік після народження Івана. З малих років мріяв стати актором. Після розлучення батьків жив із матір'ю й вітчимом, ленінградським актором Дмитром Ладигіним.[2].

Вчився в ленінградській ДМШ № 18, в Гімназії при ДРМ. Закінчив Санкт-петербурзьку академію театрального мистецтва. Під час навчання в академії Ургант разом з Алісою Фрейндліх в ДАВДТ ім. Товстоногова зіграв в спектаклі «Макбет», в якому він отримав роль стражника N12. Після здобуття акторської освіти Іван не став займатися театром як основною професією. В першу чергу молодій людині довелося заробляти гроші, тому спочатку він працював офіціантом, барменом, а потім і ведучим нічних шоу в клубах. У 1999 році Урганту вдалося отримати роботу на петербурзьких радіостанціях. Окрім цього він виступав і на телебаченні, вів програму «Петербурзький кур'єр» на П'ятому каналі. Надалі його чекав переїзд в Москву і продовження кар'єри на радіо — спочатку на «Русское радио», а потім на «Хіт FM». Через якийсь час Іван з'явився і на московському телебаченні, на каналі MTV. Він отримав запрошення на кастинг в той час, коли Ольга Шелест і Антон Комолов підшукували пару ведучих для спільної роботи на шоу «Бадьорий ранок».

Брав участь в телевізійній грі «Форт Байяр».

Телеведучий в програмі «Вечірній Ургант» на російському Першому каналі. Також часто веде церемонії вручення різних премій.

10 червня 2018 року отримав ізраїльське громадянство[3][4].

Іван — музикант-мультиінструменталіст: грає на гітарі, фортепіано, акордеоні, блок-флейті і ударних.

Співецький голос — баритон.

У кінці 1990-х років виступав під псевдонімом Внуук[5][6][7]. У 1999 році випустив альбом «Зірка», розроблений з Максимом Леонідовим. У 2011 році відновив співацьку кар'єру, виступає під псевдонімом «Grisha Urgant»[8].

Також Ургант написав слова пісні «Йди за зірками»[9], виконаною групою «Слот» спільно з Радисткою К@т (солістом альтернативної рок-групи RadioCat). Пізніше на пісню був знятий кліп.

• Батько — Андрій Львович Ургант (нар. 1956).
• Мати — Валерія Іванівна Кисельова (1951—2015).
• Брат — Григорій Андрійович Ургант (нар. 1978).
• Дід — Лев Максович Міліндер (1930—2005).
• Бабуся  — Ніна Миколаївна Ургант (1929—2021).
• Прадід — Микола Андрійович Ургант, естонець, офіцер НКВС[10][11].
• Єдинокровна сестра Марія (нар. 1984)[12].
• Єдиноутробні сестри Валентина (нар. 1983) і Олександра (нар. 1988) Ладигіни.
• Перша дружина — Каріна Ургант (дівоче прізвище: Авдєєва) (нар. 1974)[13][14].
• Незареєстрований шлюб з Тетяною Геворкян (нар. 1974), телеведучою MTV. Прожили разом майже 5 років.[15][14].
• Друга дружина — Наталія Автандилівна Кікнадзе (нар. 5 березня 1978), з якою Іван вчився в гімназії при Російському музеї в Санкт-Петербурзі[14].
  • пасинок Ніко (син Наталії від першого шлюбу; нар. 19 лютого 1997 року).
  • падчерка Еріка (дочка Наталії від першого шлюбу; нар. 18 серпня 2000 року).
  • дочка Ніна (нар. 15 травня 2008 року). Назвали на честь бабусі Івана, актриси Ніни Ургант.
  • дочка Валерія (нар. 21 вересня 2015 року). Назвали на згадку про матір Івана, актриси Валерії Кисельової.

У квітні 2013 року під час телепрограми «Смак» Іван Ургант некоректно пожартував про український народ. Урганту підіграв його гість кінодраматург, художник, режисер і актор Олександр Адабаш'ян. Ведучий сказав:

Я порубав зелень, як червоний комісар мешканців українського села[1].

Пізніше Ургант в іронічній формі попросив вибачення у своєму Twitter[16]. 17 квітня в ефірі телепередачі «Вечірній Ургант» Іван просив публічні вибачення у жителів України за свій невдалий жарт сказавши, зокрема, що Україну він дуже любить[17].

1. 1998 — Жорсткий час — друг юної актриси
2. 1999 — Вулиці розбитих ліхтарів (Серія «Пастка для мамонта») — Коля Колесніков на прізвисько «Мамонт»
3. 2002 — Гроші — Іван
4. 2004 — 33 квадратні метри — орнітолог
5. 2005 — Від 180 і вище — Антон
6. 2006 — 1-й швидкий — Ілля
7. 2006 — Жесть — Ілля
8. 2006 — Неваляшка — коментатор
9. 2007 — Перший удома — камео
10. 2007 — Він, вона і я — Денис Ганін
11. 2007 — Троє і сніжинка — Гарік
12. 2008 — Чарівник — капітан Захаров
13. 2008 — Парадокс — друг Вадика
14. 2008 — Європа-Азія — Елвіс
15. 2010 — Ялинки — Борис
16. 2010 — Викрутаси — Даня
17. 2011 — Висоцький. Дякуємо, що живий — Сєва Кулагін
18. 2011 — Ялинки 2 — Борис
19. 2013 — Ялинки 3 — Борис
20. 2014 — Швидкий "Москва-Росія" — камео
21. 2014 — Ялинки 1914 — Борис
22. 2016 — Ялинки 5 — Борис
23. 2017 — Ялинки нові — Борис
24. 2017 — Міфи — Іван Ургант

2006 — Змивайся! — Родді Джеймс (Г'ю Джекмен)

2008 — Особливо небезпечний — Беррі (Кріс Пратт)

Познер В., Кан Б., Ургант І. Одноповерхова Америка. — М.: Зебра-Е, 2008. — 480 с. — ISBN 978-5-94663-604-9.;

• Савва Васильков в спектаклі московського Театру імені Пушкіна «Шалені гроші»[18].

• Майстер-клас в МДУ, Вища Школа Телебачення.

• 2007 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійного мистецтва ТЕФІ.
• 2009 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ у складі Прожекторперісхілтон.
• 2010 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійного мистецтва ТЕФІ у складі Прожекторперісхілтон.
• 2014 — Лауреат премії «ТОП 50. Найзнаменитіші люди Петербургу» в номінації «ГЕГи року» за образ Гриші Урганта[19].
• 2014 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ в номінації «Кращий ведучий розважальної програми» як той, хто веде телепередачу «Вечірній Ургант»[20].
• 2015 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ в номінації «Кращий ведучий розважальної програми» як той, хто веде телепередачу «Вечірній Ургант»[21].
• 2016 — премія Kids Choice Awards («Кращий російський телеведучий»).
• 2016 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ в номінації «Кращий ведучий розважальної програми» як той, хто веде телепередачу «Вечірній Ургант».
• 2016 — Лауреат в номінації «Народний герой» премії журналу ОК![22].

• Офіційний сайт
• Ургант Іван Андрійович на сайті IMDb (англ.)