Урмія (озеро)

У́рмія (перс. دریاچه ارومیه‎, стародавнє ім'я: Озеро Matiene) — безстічне солоне озеро у північно-західному Ірані, між останами Східний та Західний Азербайджан, в Іранській западині, на висоті 1275 м; близько 5800 км², глибина до 15 м; близько 60 островів; бідна іхтіофауна, водяться дрібні ракоподібні; судноплавне.

Озеро Урмія
азерб. Urmu gölü
вид з космосу
вид з космосу
37°42′ пн. ш. 45°19′ сх. д.
Розташування
Країна  Іран
Регіон Західний Азербайджан
Східний Азербайджан
Abovyan raiond
Геологічні дані
Тип Солоне озеро
Розміри
Площа поверхні 5200 km² км²
Висота 1270 м
Глибина макс. 16 m  м
Довжина 140 km км
Ширина 55 km км
Об'єм 45 км³
Вода
Солоність 85 ‰ і 280 ‰
Басейн
↑ Водний басейн Urmia Lake Basind
Притоки Gadar Riverd, Аджічай, Гедарчай, Barabduchaid, Zola Riverd, Simineh Riverd, Zarrineh Riverd, Sufi Chayd, Q10886700?, Nazlou Riverd, Q21199357?, Bārāndūz Chāyd, Sinikh Riverd і Qaleh Chay (Urmia Lake)d
Вливаються Zarrineh Riverd, Simineh Riverd, Аджічай, Barabduchaid, Zola Riverd і Bārāndūz Chāyd
Витікають випаровування
Площа басейну 50 000 км²
Країни басейну  Іран
Інше
Статус спадщини рамсарська місцевістьd
Острови 102
Geonames 121800
Урмія (озеро) (Іран)
 Урмія у Вікісховищі

Назва

У «Авесті» відомо як «глибоке озеро з солоними водами» Чечашт («сяюче-біле»), і під такою назвою згадується ще у перських авторів XIV століття. Істахрі називає його Бухайрат аш-Шурат - «озеро єретиків, схизматиків». У середні століття іменувалося також солоне озеро; Кабудан (перс. Дарйача-ї Кабудан‎ - «блакитне озеро»[1], сер. вірм. Կապուտան [Капутан]); Шахі (Шаху, по острову-горі) або Тала (Теля, по фортеці). Назву, що використовується в даний час, озеро отримало на честь однойменного міста на західному березі. У 1926 році було перейменовано в Резайе на честь шаха Реза Пехлеві ; у 1970-х роках колишню назву було повернуто. Сучасна назва на інших мовах регіону - азерб. Urmiya gölü, вірм. Ուրմիա լիճ [Урмія ліч], курд. Gola Urmiyê.

Фізико-географічна характеристика станом на середину ХХ сторіччя

Розташоване між останами Східний і Західний Азербайджан, в тектонічному зниженні на схід від Курдських гір на висоті 1275 м. Витягнуто з півночі на південь; максимальна довжина - близько 140 км, ширина - близько 40-55 км. Площа коливається від 5200 до 6000 км². Середня глибина - 5 м, максимальна - до 16 м. Сточище - близько 50 тис. км². Параметри змінюються в залежності від водності приток , що приносять в середньому близько 5 км³ води/рік, причому до 80% річного надходження припадає на дощові зимові і весняні місяці. Найбільші притоки - Зерріне-Руд (Джагату) і Татаву на півдні, Аджи-чай - на північному сході. Оскільки озеро безстічне, воно характеризується високою солоністю, що змінюється сезонно: від 80-150 ‰ навесні до 260-280 ‰ пізньої осені. Основні солі - солі хлору, натрію і сульфати.

На озері 102 острови, на великих - фісташкові ліси (Pistacia atlantica); в південній частині скупчення з 50 дрібних островів. Озеро не замерзає, є судноплавство. По берегах - солончаки, в гирлах річок - болота із заростями ситнику і очерету звичайного; берега, в основному, нежилі. Риба відсутня, проте велика кількість водоростей дає поживу дрібним ракоподібних - артеміям. На озері гніздяться пелікани, фламінго і галагази, а перелітні птахи використовують острова як проміжний пункт на шляхах міграції. У 1967 році створено національний парк, в який включена більша частина озера.

З 2008 року розділене на дві частини дамбою, по якій проходить шосе, що з'єднує Східний і Західний Азербайджан . Мостовий розрив дамби лише 1500 метрів, що сильно ускладнює циркуляцію води в озері і негативно впливає на його екологію.

Стан озера на початок ХХІ сторіччя
Анімація для порівняння супутникових світлин 1984 і 2014 рр..

На початок ХХІ сторіччя озеро перебуває на межі зникнення. Через посуху, що почалася в 1998 році, надмірне споживання жителями навколишніх міст і сіл води приток озера, а також будівництва гребель на річках що живлять озеро, водне дзеркало скоротилася більш, ніж удвічі, або, якщо відраховувати від 1995 року, то воно обміліло більш, ніж на 70%[2][3] За словами Джавада Джахангірзаде, представника муніципалітету міста Урмія, у випадку повного пересихання озера на його місці залишиться 10 млрд тонн солі, і близько 14 млн осіб будуть змушені покинути рідні краї. Щороку з озера випаровується близько близько 3 млрд м³ води[2] Станом на 2014 рік експерти прогнозували, що у випадку бездіяльності вже за чотири роки Урмія перетвориться на болото[3].

У 2011 році чергові вимоги тубільців прийняти надзвичайний план порятунку Урмії відхилені Меджлісом. 60 учасників мітингу, організованого з метою закликати уряд врятувати озеро, заарештували 4 вересня 2011 р.[4]

Порятунок озера
Стан озера на жовтень 2014 року

Планів щодо порятунку озера було декілька. Так, у серпні 2012 року глава іранської Організації охорони навколишнього середовища Мохаммад-Джавад Мохаммадізаде заявив про те, що було отримано згоду Вірменії на допомогу у відновленні рівня води в Урмії через транспортування води до Ірану. Додавши, що план відновлення також передбачає транспортування води з провінції Східний Азербайджан.

Був також план транспортування води з річки Аракс, на що було виділено 950 млрд томанів, але було вирішено відмовитися від проєкту через заперечення Азербайджану[5][6].

У 2013 році іранський уряд почав розробку проєкту з порятунку озера за рахунок перекидання вод Каспійського моря[7]. До кінця 2014 року проєкт вийшов на завершальну стадію, розпочаті дослідження різних варіантів із залученням іноземних консультантів[3]

У березні 2014 року іранське міністерство навколишнього середовища спільно з програмою розвитку ООН розробили план з порятунку озера і прибережних водно-болотних угідь. На здійснення проєкту потрібно 225 млн доларів у перший рік і 1,3 млрд на весь проєкт.

Іранський уряд має намір фінансувати не тільки проєкти з транспортування води в озеро з інших джерел, а й інші способи відновлення рівня води в озері. Так, у липні 2014 року президент Ірану Хасан Рухані прийняв рішення виділити близько 14 трлн ріалів (понад 500 млн доларів) на оплату першого року робіт з поліпшення ефективності витрати води з приток озера, за рахунок чого планується скоротити обсяг води, що витрачається в сільському господарстві, а також на відновлення навколишнього середовища[2]

Див. також

Примітки
  1. Краткие сообщения института народов Азии, Выпуски 62-66, 1964
  2. Iran to spend $500 million to save shrunken Lake Urmia
  3. Озеро Урмия в Иране может спасти вода из Каспия. (рос.)
  4. Демонстранты в Иране требуют спасти пересыхающее озеро. Русская служба Би-би-си. 4 сентября 2011 г. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 10 жовтня 2011.
  5. Armenia to help Iran save drying lake Oroumiyeh
  6. Иранский чиновник: Армения поможет Ирану спасти высыхающее озеро Урмия. ИА Новости Армении - NEWS.am 03.08.2012
  7. Иранское озеро Урмия могут спасти за счет Каспийского моря. ИТАР-ТАСС. 18 сентября 2013 г. Процитовано 1 жовтня 2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.