Устимівка (Глобинська міська громада)
Усти́мівка — село Глобинської міської громади у Кременчуцькому районі Полтавської області. Населення села на 1 січня 2011 року становить 741 особа. День села 6 жовтня.
село Устимівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район/міськрада | Кременчуцький район |
Громада | Глобинська міська громада |
Основні дані | |
Населення | 741 |
Площа | 0,347 км² |
Густота населення | 2224,78 осіб/км² |
Поштовий індекс | 39074 |
Телефонний код | +380 5365 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°18′21″ пн. ш. 33°13′56″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
94 м |
Водойми | Сухий Кагамлик |
Відстань до обласного центру |
130 км |
Відстань до районного центру |
34 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285 |
Карта | |
Устимівка | |
Устимівка Устимівка | |
Мапа | |
|
Географія
Розташоване за 34 км від райцентру Кременчук[1], на лівому березі річки Сухий Кагамлик, вище за течією на відстані 3,5 км розташовано село Пироги, нижче за течією на відстані 5 км розташовано село Погреби, на протилежному березі — село Бабичівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблена велика запруда. Має декілька кутків, які назіваються в народі: кавчуки, гребля, загребля, кухнебівка… .
Площа населеного пункту — 372,5 га.[1]
Історія
Вже з першої половини 17 століття є спогади про існування Устимівки.
1766 року про село Устимівка зауважено, що то колишній хутір Кагамлицький, що належав козацьким старшинам з роду Устимовичів (згодом Сахно-Устимовичів). Від їх прізвища і назва Устимівки.
За переказами місцевих мешканців, в 1960-х роках при встановленні водонапірної вежі на кургані, було знайдене середньовічне поховання — скелет чоловіка у військових обладунках зі зброєю.
У 1893 заснований місцевим поміщиком надвірним радником В. В. Устимовичем Устимівський дендрологічний парк.[1]
Економіка
Сільськогосподарські підприємства[1]:
- Устимівська дослідна станція рослинництва ім. В. Я. Юр'єва Української академії аграрних наук
- ФГ «Златопіль» (голова — Колісник Михайло Григорович)
- хлібопекарня
Інфраструктура
У селі розташовані[1]:
- поштове відділення зв'язку
- Устимівська ЗОШ І-ІІ ст.
- фельдшерсько-акушерський пункт
- дитсадок
- Устимівський клуб
- три магазини
- кафе
Село газифіковане.[1]
Дендрологічний парк
Устимівський дендрологічний парк загальнодержавного значення (з 1983). Заснований 1893 місцевим поміщиком, надвірним радником В. В. Устимовичем.
Парк поділено системою алей на 51 куртину. В одній ростуть колекції дубів, у іншій — тополі, гіркокаштани та ін. У кожній ділянці дерева й чагарники ростуть або окремими групами, між якими залишаються ділянки для газонів і галявин, або повністю займають всю площу.
У 1964 колекція дендропарку (без інтродукційного розсадника) налічувала 476 видів (зараз 483). Загальна кількість дерев і чагарників — понад 12 тисяц. Устимівський дендропарк перебуває у віданні Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН. Площа 8,44 га.
Спорт
Є футбольна команда, яка утримується фермерським господарством «Златопіль».[1]
Пам'ятники
- Пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим під час Другої світової війни.[1]
Особистості
- Роговий Феодосій Кирилович (нар.1925—пом.1992) — український письменник. Лауреат 1992 року Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Свято останнього млива». З 1950 року в селі Устимівка жив і викладав німецьку мову в Устимівський восьмирічній школі.