Устрялов Микола Герасимович
Устрялов Микола Герасимович (рос. Николай Герасимович Устрялов, 4 [16] травня 1805, с. Богородицьке, Орловська губернія — 8 [20] червня 1870, Царське Село) — російський історик, археограф, педагог, професор російської історії Санкт-Петербурзького університету. Ад'юнкт (1837), ординарний академік (1844) Петербурзької академії наук. Декан історико-філологічного факультету Петербурзького університету (1839—1855). Автор гімназійних підручників історії.
| Устрялов Микола Герасимович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
4 (16) травня 1805 Богородицьке, Q23895311?, Свердловський район, Росія |
| Помер |
8 (20) червня 1870 (65 років) Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія |
| Поховання | Смоленське православне кладовище |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | історик, archaeograph, педагог, професор |
| Alma mater | Орловська чоловіча гімназіяd і історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Відомі учні | Грановський Тимофій Миколайович, Чернишевський Микола Гаврилович, Добролюбов Микола Олександрович, Писарєв Дмитро Іванович,d, Тургенєв Іван Сергійович і Ставровський Олексій Івановичd[1] |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Головний педагогічний інститутd, Академія Генерального штабу, Морський кадетський корпус і Імператорський Санкт-Петербурзький університетd |
| Членство | Петербурзька академія наук |
| Діти | Q16710634?[2] |
| Нагороди |
 |
Біографія
Навчався в Орловській чоловічій гімназії (1816—1820), після закінчення якої в 1821 році вступив на фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету, але незабаром перевівся на історико-філологічний факультет, який і закінчив у травні 1824 року дійсним студентом;
9 червня 1824 року вступив на службу до канцелярії міністра фінансів.
У 1828 році брав участь у конкурсі на місце вчителя історії в Третій Санкт-Петербурзькій гімназії; здібного юнака помітив товариш міністра народної освіти Д. М. Блудов і запропонував йому розбирати папери, що зберігалися в кабінеті Олександра I. Робота в кабінеті дозволила йому ознайомитися з документами, які потім будуть використовуватися ним при написанні «Російської історії».
З цього часу почалася плідна науково-публіцистична діяльність вченого.
Бібліографія
- Сказания современников о Димитрии Самозванце. — ч. 1-5. — СПб., 1831—1834; (2-е изд. — СПб., 1837., 3-е изд. — 1859.
- Описание Украины от пределов Московии до границ Трансильвании, составленное Гильомом Левассер-де Боплан / пер. Н. Г. Устрялова. — СПб., 1832.
- О системе прагматической русской истории: Рассуждение, написанное на степень доктора философии. — СПб., 1836.
- Русская история. — СПб., 1837—1841. — Ч. 1—5; (Ч. 1: Древняя история. — 1855)
- Руководство к первоначальному изучению русской истории. — СПб, 1840.
- Именитые люди Строгановы. — СПб.: Тип. Штаба воен.-учеб. заведений, 1842.
- Начертание русской истории, для средних учебных заведений. — СПб.: тип. Штаба воен.-учеб. заведений, 1842.
- Историческое обозрение царствования Государя Императора Николая I. — Санкт-Петербург: Типография Экспедиции заготовления Государственных бумаг, 1847 год.
- Лефорт и потехи Петра Великого до 1689 г.. — СПБ: в тип. Акад. наук, 1851.
- Пётр Великий в Голландии и Англии: [Из 2-го т. «Истории царствования Петра Великого»] // Журнал Министерства народного просвещения. — 1855. — январь, февраль, март.
- История царствования Петра Великого. — Т. 1—3. — СПб., 1858; Т. 4. — СПб., 1859; Т. 6. — СПб., 1863.
- Русская история до 1855 года. — Петрозаводск: Фолиум, 1997. — 957 с. — Переизд. изд. 1855 г. — ISBN 5-88741-010-8
Примітки
- Ставровський Олексій Іванович
- П. В. Б. Устрялов, Федор Николаевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1902. — Т. XXXV. — С. 51.
Література
- Соловьёв С. М. История царствования Петра Великого Н. Устрялова. 3 тома. // Атеней, 1858, № 27, № 28.
- Григорьев В. В. Императорский Санкт-Петербургский университет в течение первых пятидесяти лет его существования. Историческая записка, СПб., 1870 год;
- Иконников В. С. Н. С. Арцыбышев и Н. Г. Устрялов. // Русский архив, 1886, т. III, № 12;
- Очерки истории исторической науки в СССР, т. 1, М., 1955;
- Эйдельман Н. Я. Розыскное дело // Наука и жизнь. — 1971. — № 9—10.
- «Любознательный и честный труженик» Николай Герасимович Устрялов (1805—1870 гг.) / Веркеенко Г. П., Казакова О. Ю. Рос. Федерация, Федер. агентство по образованию [и др.]. — Орёл: Картуш, 2005. — 198 с., [1] л. портр. : ил., факс. ; 21. — В надзаг. также: Упр. общ. и проф. образования администрации Орл. обл., Упр. образования г. Орла, ГОУ ВПО «Орл. гос. ун-т», Каф. отеч. истории Библиогр. в подстроч. прим. — 500 экз. — ISBN 5-9708-0028-9;
- Шапошников К. А. Некрополь семьи Устряловых (Орёл — Санкт-Петербург — Калуга): по архивным документам и опубликованным источникам // Николай Васильевич Устрялов: Калужский сборник. — Вып. 5. — Калуга, 2011. — С. 170—185: ил.;
- Аляева Г. А. «Прагматический» историк // Московский журнал. — 2014. — № 1. — С. 2—9. — ISSN 0868-7110..
- Шапошников К. А. Из родословной Устряловых: по материалам Российского государственного исторического архива и Отдела рукописей Пушкинского дома // Николай Васильевич Устрялов: Калужский сборник. — Вып. 6. — Калуга, 2014. — С. 151—163.
Джерела
- Олексій Ясь. Устрялов Микола Герасимович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 457.