Устюгов Сергій Олександрович
Сергій Олександрович Устюгов (8 квітня 1992, Міждуріченський, Ханти-Мансійський автономний округ — Югра, Тюменська область, Росія) — російський лижник, дворазовий чемпіон світу 2017 року (у скіатлоні та командному спринті), переможець багатоденних перегонів Тур де Скі 2016-2017, триразовий чемпіон світу світу серед молоді, п'ятиразовий чемпіон світу серед юніорів[1]. Заслужений майстер спорту Росії (2017). Успішно виступає і в спринтерських, і в дистанційних перегонах.
Устюгов Сергій Олександрович | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | ||||||||||||||
Громадянство | Росія | |||||||||||||
Народження |
8 квітня 1992 (29 років) Міждуріченський, Ханти-Мансійський автономний округ — Югра, Тюменська область, Росія | |||||||||||||
Зріст | 184 см | |||||||||||||
Вага | 80 кг | |||||||||||||
Військове звання | майор | |||||||||||||
Спорт | ||||||||||||||
Країна | Росія | |||||||||||||
Вид спорту | лижні перегони | |||||||||||||
Участь і здобутки | ||||||||||||||
Устюгов Сергій Олександрович у Вікісховищі | ||||||||||||||
|
Кар'єра
Сергій Устюгов почав займатися лижними перегонами 2001 року в СДЮШОР з біатлону селища Міждуріченський, перший тренер - Іван Брагін[2][3].
2011 року Сергій Устюгов здобув золоту медаль у спринті на чемпіонаті світу з лижних перегонів серед юніорів в Отепяе (Естонія). 2012 року Сергій Устюгов став чотириразовим переможцем чемпіонату світу серед юніорів в Ерзурумі (Туреччина). Тоді він виграв золото у спринті, перегонах на 10 км, скіатлоні та у складі естафетної команди. 2013 року на першості світу з лижних видів спорту серед юніорів та молоді в Ліберці (Чехія) Сергій Устюгов у категорії до 23 років здобув дві золоті медалі – у перегонах на 15 км вільним стилем та у скіатлоні на 30 км. 2014 року на чемпіонаті з лижних перегонів серед молоді у Валь-ді-Фьємме він виграв золото в індивідуальному спринті[1].
У Кубку світу Устюгов дебютував 6 лютого 2011 року, тоді ж уперше потрапив до десятки найкращих на етапі Кубка світу, в естафеті. Загалом за свою кар'єру він 22 рази (у особистих перегонах) потрапляв на п'єдестал пошани етапів Кубка світу. У доробку Устюгова – п'ятнадцять перемог. Ще шість разів він був другим і сім разів третім. Найкраще досягнення Устюгова в загальному заліку Кубка світу - четверте місце у сезоні 2015-2016 років[1].
На чемпіонаті світу 2013 року у Валь-ді-Фьємме в складі команди став бронзовим призером в естафеті, в особистих перегонах посів 47-ме місце на дистанції 15 км вільним стилем[1].
На подіум на етапах Кубка світу вперше потрапив на етапі в Давосі 15 грудня 2013 року, посівши 3-тє місце у спринті вільним стилем. Наступного місяця виграв етап у чеському Нове Место-на-Мораві у спринті вільним стилем[1].
На Олімпійських іграх 2014 року в Сочі у фіналі особистого спринту, хоч і був одним із головних претендентів на перемогу, посів п'яте місце, впавши у фіналі[1].
У травні 2014 року оголошено, що Сергій Устюгов переходить з дистанційної збірної Росії, якою керував Олег Перевозчиков, до окремої групи збірної Росії під керівництвом швейцарсько-німецького дуету тренерів Рето Бургермайстера та Ізабель Кнауте[4].
У січні 2015 року також разом з Олексієм Пєтуховим переміг у командному спринті на етапі Кубка світу в Отепяе. На етапі в Рибинську посів 2-ге місце в спринті вільним стилем та 3-тє місце в індивідуальних перегонах на 15 км вільним стилем[1].
2016 року посів 3-тє місце за підсумками багатоденних перегонів Тур де Скі 2016. На етапі в Нове-Место виграв срібло та бронзу на дистанції 15 км вільним стилем та естафеті відповідно. У лютому 2016 року на етапі Кубка світу у шведському Фалуні виграв мас-старт на 15 км вільним стилем. У березні 2016 року посів 2-ге місце на багатоденних перегонах «Тур Канади», під час якого потрапив на п'єдестал пошани у п'яти перегонах туру та поступившись лише Мартіну Сундбю[1].
У жовтні 2016 року стало відомо про конфлікт між Бургермайстер-Кнауте та кількома лижниками (зокрема, Сергієм Устюговим, Євгеном Бєловим та Станіславом Волженцевим). Президентка Федерації лижних перегонів Росії та головна тренерка збірної Росії Олена В'яльбе дозволила лижникам перейти з групи Бургермайстера-Кнауте до групи іншого німецького спеціаліста Маркуса Крамера, у якого тоді вже тренувався Олімпійський чемпіон 2014 року Олександр Легков та низка інших сильних лижників[5].
У січні 2017 року Сергій Устюгов виграв Тур де Скі 2016-2017. На всіх етапах багатоденних перегонів він виступив чудово: виграв 5 перших етапів і на шостому етапі (15 км КС, мас-старт) посів 2-ге місце, поступившись 2,2 с Мартіну Сундбю. Перед останнім сьомим етапом Сергій посідав 7-ме місце і мав 1 хв 12 сек. переваги над найближчим із переслідувачів, норвежцем Мартіном Сундбю. Впевнено провівши останні перегони з підйомом у гору Альп-де-Черміс, Сергій Устюгов зберіг гандикап та виграв Тур. Отже, Устюгов став другим після Олександра Легкова російським лижником, який переміг на Тур де Скі. А ще Сергій Устюгов встановив рекорд із кількості перемог поспіль на етапах одного туру (5). До цього найбільше перегонів туру (4) вигравав норвежець Сундбю[6].
Чемпіонат світу з лижних видів спорту 2017
23 лютого Сергій завоював срібну медаль в особистому спринті вільним стилем, поступившись лише 26-річному італійцеві Федеріко Пеллегріно[1].
25 лютого Устюгов виграв золоту медаль у скіатлоні 15+15 км. За кілька кілометрів до фінішу Устюгов та Сундбю створили відрив від основної групи. На одному з останніх підйомів Сундбю прискорився, але зламав палицю. Внаслідок цього норвежець відстав від Устюгова на кілька десятків метрів і не зміг поборотися із Сергієм за золото на фініші. Отже, Сергій Устюгов вперше у кар'єрі завоював титул чемпіона світу[7].
26 лютого Сергій виступав у командному спринті класичним стилем разом із дворазовим чемпіоном світу 31-річним Микитою Крюковим. На останньому етапі за Росію біг Устюгов. За 30 секунд до фінішу він йшов четвертим після норвежця Еміля Іверсена, фіна Ійво Нісканена та чемпіона світу 2017 року в особистому спринті італійця Федеріко Пеллегріно. Норвежець та фін йшли попереду, а російський та італійський лижники дещо відставали. На викочуванні до стадіону фін упритул під'їхав до норвежця, і під час перебудови на іншу лижню Іверсена спортсмени зіштовхнулися. Обидва лижники впали, норвежець зламав палицю, а Пеллегріно та Устюгов об'їхали суперників, що впали. На фініші Сергій потужно прискорився й упевнено виграв золото, випередивши італійця на 2,14 секунди, третім фінішував Нісканен. Устюгов виграв свою другу золоту медаль на чемпіонаті світу, а Крюков став першим в історії радянського та російського спорту триразовим чемпіоном світу[1].
Наступні перегони чемпіонату, 15 км із роздільного старту класичним стилем, Устюгов пропустив. В естафеті 4×10 км Сергій біг на останньому етапі. Після 3 етапів Росія відставала від Норвегії приблизно на 17 секунд, Устюгов зміг скоротити відставання до 4 секунд, але не зміг поборотися за перемогу, здобувши свою другу медаль в естафетах на чемпіонатах світу[1].
Останніми перегонами чемпіонату був марафон 50 км вільним стилем, який Устюгов, з його слів, біг лише вдруге у кар'єрі. Приблизно за кілометр до фінішу трійця у складі канадця Алекса Гарві, Устюгова та Сундбю відірвалася від основної групи. Після фінішного спурту золото виграв Гарві, Устюгов став другим, а бронзову медаль здобув фін Матті Хейккінен, Сундбю став лише п'ятим[1].
За підсумками всього турніру Сергій Устюгов повторив рекорд норвежців Б'єрна Делі та Петтера Нуртуга за кількістю медалей на одному чемпіонаті світу - 5 медалей (2 золота та 3 срібла)[8]. А ще Сергій зрівнявся за кількістю нагород чемпіонатів світу з Олексієм Прокуроровим (шість медалей).
Родина
Сергій Устюгов народився в селищі Міждуріченський, він наймолодша дитина в сім'ї, за національністю - мансі[9][10]. Всупереч деяким думкам у пресі, Сергій не є родичем російського біатлоніста Євгена Устюгова .
Дружина - Олена Соболєва, лижниця збірної Росії. 17 січня 2020 року у Сергія та Олени Устюгових народилася дочка Кіра[11].
Результати за кар'єру
Усі результати наведено за даними Міжнародної федерації лижного спорту[1].
Олімпійські ігри
Рік | Вік | 15 км індивідуальні пер. |
30 км скіатлон |
50 км мас-старт |
Спринт | 4 × 10 км естафета |
Командна першість спринт |
---|---|---|---|---|---|---|---|
2014 | 21 | — | — | — | 5 | — | — |
2022 | 29 | — | — | - | 8 | Золото | - |
Чемпіонати світу
- 7 медалей – (2 золоті, 4 срібні, 1 бронзова)
Рік | Вік | 15 км індивідуальні пер. |
30 км скіатлон |
50 км мас-старт |
Спринт | 4 × 10 км естафета |
Командна першість спринт |
---|---|---|---|---|---|---|---|
2013 | 20 | 47 | — | — | — | Бронза | — |
2015 | 22 | 28 | — | — | 16 | — | — |
2017 | 24 | — | Золото | Срібло | Срібло | Срібло | Золото |
2019 | 26 | — | 9 | — | Диск. | Срібло | — |
2021 | 28 | — | — | — | 5 | — | — |
Підсумкові місця в Кубку світу за роками
Сезон | Вік | Місце в дисципліні | Місце в Скі Тур | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загалом | Дистанція | Спринт | Ю-23 | Nordic Opening |
Тур де Скі |
Скі Тур 2020 |
Фінал Кубка світу |
Скі Тур Канада | |||
2013 | 20 | 55 | 102 | 23 | Н/Д | — | — | Н/Д | 36 | Н/Д | |
2014 | 21 | 11 | 46 | 6 | Н/Д | 5 | — | Н/Д | 11 | Н/Д | |
2015 | 22 | 26 | 44 | 6 | 47 | — | Н/Д | Н/Д | Н/Д | ||
2016 | 23 | 4 | 5 | 6 | Н/Д | 21 | Н/Д | Н/Д | |||
2017 | 24 | 7 | 5 | Н/Д | 35 | Н/Д | — | Н/Д | |||
2018 | 25 | 12 | 10 | 12 | Н/Д | 23 | НФ | Н/Д | — | Н/Д | |
2019 | 26 | 10 | 17 | 35 | Н/Д | — | Н/Д | — | Н/Д | ||
2020 | 27 | 8 | 8 | 19 | Н/Д | 10 | НФ | Н/Д | Н/Д | ||
2021 | 28 | 39 | 39 | 18 | Н/Д | — | — | Н/Д | Н/Д | Н/Д | |
2022 | 29 | 2 | 3 | 6 | Н/Д | Н/Д | — | Н/Д | Н/Д |
П'єдестали в особистих дисциплінах
- 15 перемог – (4 КС, 11 ЕКС)
- 46 п'єдесталів – (21 КС, 25 ЕКС)
№ | Сезон | Дата | Місце пров. | Перегони | Рівень | Місце |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2013–2014 | 15 грудня 2013 | Давос (Швейцарія) | 1,5 км спринт В | Кубок світу | 3-тє |
2 | 11 січня 2014 | Нове Место (Чехія) | 1,6 км спринт В | Кубок світу | 1-ше | |
3 | 2014–2015 | 23 січня 2015 | Рибинськ (Росія) | 15 км індивідуальні В | Кубок світу | 3-тє |
4 | 24 січня 2015 | 1,3 км спринт В | Кубок світу | 2-ге | ||
5 | 2015–2016 | 1 січня 2016 | Ленцергайде (Швейцарія) | 1,5 км спринт В | Етап Кубка світу | 2-ге |
6 | 5 січня 2016 | Оберстдорф (Німеччина) | 1,5 км спринт К | Етап Кубка світу | 2-ге | |
7 | 1–10 січня 2016 | Тур де Скі | Заг. залік | Кубок світу | 3-тє | |
8 | 23 січня 2016 | Нове Место (Чехія) | 15 км індивідуальні В | Кубок світу | 3-тє | |
9 | 14 лютого 2016 | Фалун (Швеція) | 15 км мас-старт В | Кубок світу | 1-ше | |
10 | 1 березня 2016 | Гатіно (Канада) | 1,7 км спринт В | Етап кубка світу | 1-ше | |
11 | 2 березня 2016 | 17,5 км мас-старт К | Етап Кубка світу | 3-тє | ||
12 | 4 березня 2016 | Квебек (Канада) | 1,7 км спринт В | Етап Кубка світу | 3-тє | |
13 | 5 березня 2016 | 15 км переслідування В | Етап кубка світу | 1-ше | ||
14 | 9 березня 2016 | Кенмор (Канада) | 15 км + 15 км скіатлон К/В | Етап Кубка світу | 2-ге | |
15 | 1–12 березня 2016 | Скі Тур Канада | Заг. залік | Кубок світу | 2-ге | |
16 | 2016–2017 | 3 грудня 2016 | Ліллегаммер (Норвегія) | 10 км індивідуальні В | Етап Кубка світу | 3-тє |
17 | 11 грудня 2016 | Давос (Швейцарія) | 1,6 км спринт В | Кубок світу | 1-ше | |
18 | 31 грудня 2016 | Val Müstair (Швейцарія) | 1,5 км спринт В | Етап кубка світу | 1-ше | |
19 | 1 січня 2017 | 10 км мас-старт К | Етап кубка світу | 1-ше | ||
20 | 3 січня 2017 | Оберстдорф (Німеччина) | 10 км + 10 км скіатлон К/В | Етап кубка світу | 1-ше | |
21 | 4 січня 2017 | 15 км переслідування В | Етап кубка світу | 1-ше | ||
22 | 6 січня 2017 | Добб'яко (Італія) | 10 км індивідуальні В | Етап кубка світу | 1-ше | |
23 | 7 січня 2017 | Val di Fiemme (Італія) | 15 км мас-старт К | Етап Кубка світу | 2-ге | |
24 | 31 грудня 2016 – 8 січня 2017 | Тур де Скі | Заг. залік | Кубок світу | 1-ше | |
25 | 18 лютого 2017 | Отепяе (Естонія) | 1,6 км спринт В | Кубок світу | 3-тє | |
26 | 8 березня 2017 | Драммен (Норвегія) | 1,2 км спринт К | Кубок світу | 3-тє | |
27 | 2017–2018 | 2 грудня 2017 | Ліллегаммер (Норвегія) | 1,5 км спринт К | Кубок світу | 2-ге |
28 | 10 грудня 2017 | Давос (Швейцарія) | 15 км індивідуальні В | Кубок світу | 2-ге | |
29 | 17 грудня 2017 | Добб'яко (Італія) | 15 км переслідування К | Кубок світу | 2-ге | |
30 | 30 грудня 2017 | Ленцергайде (Швейцарія) | 1,5 км спринт В | Етап кубка світу | 1-ше | |
31 | 1 січня 2018 | 15 км переслідування В | Етап Кубка світу | 2-ге | ||
32 | 2018–2019 | 30 грудня 2018 | Добб'яко (Італія) | 15 км індивідуальні В | Етап Кубка світу | 1-ше |
33 | 1 січня 2019 | Val Müstair (Швейцарія) | 1,4 км спринт В | Етап Кубка світу | 3-тє | |
34 | 2 січня 2019 | Оберстдорф (Німеччина) | 15 км мас-старт К | Етап Кубка світу | 3-тє | |
35 | 3 січня 2019 | 15 км переслідування В | Етап Кубка світу | 2-ге | ||
36 | 29 грудня 2018 – 6 січня 2019 | Тур де Скі | Заг. залік | Кубок світу | 2-ге | |
37 | 2019–2020 | 15 грудня 2019 | Давос (Швейцарія) | 15 км індивідуальні В | Кубок світу | 2-ге |
38 | 28 грудня 2019 | Ленцергайде (Швейцарія) | 15 км мас-старт В | Етап Кубка світу | 1-ше | |
39 | 31 грудня 2019 | Добб'яко (Італія) | 15 км індивідуальні В | Етап Кубка світу | 1-ше | |
40 | 1 січня 2020 | 15 км переслідування К | Етап Кубка світу | 2-ге | ||
41 | 3 січня 2020 | Val di Fiemme (Італія) | 15 км мас-старт К | Етап Кубка світу | 2-ге | |
42 | 4 січня 2020 | 1,5 км спринт К | Етап Кубка світу | 2-ге | ||
43 | 28 грудня 2019 – 5 січня 2020 | Тур де Скі | Заг. залік | Кубок світу | 2-ге | |
44 | 2021–2022 | 28 листопада 2021 | Рука (Фінляндія) | 15 км переслідування В | Кубок світу | 2-ге |
45 | 11 грудня 2021 | Давос (Швейцарія) | 1,5 км спринт В | Кубок світу | 2-ге | |
46 | 12 грудня 2021 | 15 км індивідуальні В | Кубок світу | 3-тє |
П'єдестали в командних дисциплінах
- 2 перемоги – (1 Ес, 1 КС)
- 7 п'єдесталів – (6 Ес, 1 КС)
№ | Сезон | Дата | Місце пров. | Перегони | Рівень | Місце | Тов. по команді |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2014–2015 | 18 січня 2015 | Отепяе (Естонія) | 6 × 1,5 км командний спринт В | Кубок світу | 1-ше | Пєтухов |
2 | 2015–2016 | 24 січня 2016 | Нове Место (Чехія) | Естафета 4 × 7,5 км К/В | Кубок світу | 2-ге | Бєлов / Легков / Червоткін |
3 | 2016–2017 | 18 грудня 2016 | Ла-Клюза (франція) | Естафета 4 × 7,5 км К/В | Кубок світу | 2-ге | Бєлов / Легков / Червоткін |
4 | 2018–2019 | 27 січня 2019 | Ульрісегамн (Швеція) | Естафета 4 × 7,5 км К/В | Кубок світу | 2-ге | Ларков / Большунов / Мельниченко |
5 | 2019–2020 | 8 грудня 2019 | Ліллегаммер (Норвегія) | Естафета 4 × 7,5 км К/В | Кубок світу | 1-ше | Якимушкін / Бєлов / Порошкін |
6 | 2020–2021 | 24 січня 2021 | Лахті (Фінляндія) | Естафета 4 × 7,5 км К/В | Кубок світу | 3-тє | Семіков / Якимушкін / Мельниченко |
7 | 2021–2022 | 5 грудня 2021 | Ліллегаммер (Норвегія) | Естафета 4 × 7,5 км К/В | Кубок світу | 2-ге | Терентьєв / Семиков / Мальцев |
Примітки
- Особова сторінка Сергія Устюгова на сайті FIS (англ.).
- Краснов А. (29.04.2016). Сергей Устюгов: прямая линия с читателями журнала «Лыжный спорт». Журнал «Лыжный Спорт». Процитовано 7 січня 2017.
- Краснов А. (08.01.2017). Сергей Устюгов: «Я выиграл этот Тур не только ради себя, но и ради тех ребят, которых от него отстранили». Журнал «Лыжный Спорт». Процитовано 7 січня 2017.
- Елена Вяльбе: у меня не было сомнений, идти или нет на второй срок в качестве президента Федерации лыжных гонок России. www.allsportinfo.ru. Процитовано 17 грудня 2016.
- Устюгов, Белов и Волженцев перешли к Крамеру. Openski. Процитовано 17 грудня 2016.
- Марьянчик Н. (08.01.2017). Русский. Чистый. Первый! Сергей Устюгов — Победитель «Тур де Ски». «Спорт-Экспресс». Процитовано 7 січня 2017.
- Российский лыжник Сергей Устюгов победил в скиатлоне на ЧМ (рос.). runews24.ru. Процитовано 26 лютого 2017.
- Устюгов повторил рекорд Нортуга и Дэли по количеству медалей на одном чемпионате мира. sports.ru. 08.01.2017. Процитовано 5 березня 2017.
- Дарья Щекотова (11.02.2014). В лыжных гонках болеем сегодня за бывшего биатлониста и боксера Сергея Устюгова. Окружная телерадиокомпания «Югра». Процитовано 7 січня 2017.
- Карманова Е., Архипова Е. (6.03.2014). Камлание по Олимпиаде. «Аргументы недели».
- У Сергея и Елены Устюговых родилась дочь Кира