Уфимська провінція

У XVI-XVIII сторіччях територія розселення башкир позначалася як Уфимський повіт або Башкирія[1], що складалася з наступних адміністративних одиниць: Казанська даруга, Ногайська даруга, Осінська даруга і Сибірська даруга: «З того часу Уфимський повіт або паче вся Башкирь (Башкирія) розділена на чотири дороги, іменовані по цьому: до Сибіру лежить сторона названа Сибірська дорога, до Казані - Казанська, до передмістя Осє (що побудований на Камі річці) - Осінська, а до степових народів прозвана Ногайською, що найменування в міркуванні всій Башкирії й досі спостерігаються».

29 травня 1719 року Казанська губернія була розділена на чотири провінції, в тому числі Уфимську провінцію. До складу провінції були включений міста:

• Уфа з передмістями (дворів: селянських - 1198 і ясаків - 3134 - число ясацьких дворів для провінції вказано, в середньому по губернії на один ясак оброблюваної землі припадало приблизно 2,5 двори),
• Бірськ,
• Солікамськ,
• село Каракуліно.[2].

Після завершення башкирських повстань, в 1711 році Уфимський повіт передано в безпосереднє урядування Сенату. У 1728 році делегація башкир на чолі з Яркієм Янчуриним подало імператору Петру II прохання «Про вчинення розшуку з приводу образ і утисків, перенесених ними від воєвод і цілувальників, і про охорону їх вотчинних прав на землі», після чого вийшов імператорський наказ «Про відділення Уфимської провінції з Казанської губернії, про стан її у особливому відомстві Сенату»[3], згідно з яким Уфімська провінція (крім Мензєлінська) була офіційно вилучена зі складу Казанської губернії і підпорядкована особливому урядуванню Сенату[4].

15 березня 1744 року Уфимська провінція була включена до складу новоутвореної Оренбурзької губернії.[5] .

У листопаді 1775 року розподіл губерній на провінції було скасовано [6] .

• Буканова Р. Г. Уфимская провинция // Башкирская энциклопедия / гл. ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2015—2019. — ISBN 978-5-88185-306-8.