Ушакевич Василь
Васи́ль Ушаке́вич (Василь Львович Ушакевич) — львівський гравер на дереві другої половини XVII століття.
Василь Ушакевич | |
---|---|
Народився | XVII століття |
Національність | русин (українець) |
Діяльність | учитель школи при львівській Свято-Успенській православній церкві |
Відомий завдяки | гравер |
Конфесія | православний |
У середині XVII століття київська школа гравюри переживала помітний занепад, провідну роль взяла на себе західноукраїнська, головним чином, львівська і унівська. Серед провідних представників цих шкіл були Мина, Василь Ушакевич, Доротей та Іван Глинський. Твори майстрів знаходили збут не тільки в краї, а й в Московській державі, Молдові та Волощині.
Василь Ушакевич жив і працював у Львові. У 1662—1670 роках був учителем (дидаскалом) школи при львівській Свято-Успенській православній церкві Львівського Успенського братства, керував шкільним хором.
Відомі його гравюри датовані 1662—1667 роками. Зареєстровано 18 видань 1663—1708 років з гравюрами Ушакевича, що вказує на тривале використання його дощок. Ілюстрував видання друкарні Успенського братства: «Тріодь цвітна» (1663), «Тріодь пісна» (1664), «Апостол» (1666), «Євхологіон» (1668) і «Тріодь цвітна», видані в друкарні Михайла Сльозки (1666—1667).
Серед гравюр — титульні аркуші («Апостол», «Требник»), цілосторінкові композиції (апостоли Петро, Яків, Павло), невеликі за розміром однофігурні ілюстрації і сюжетні композиції «Вигнання з раю», «Ноїв ковчег», «Страшний суд» («Тріодь пісна»).
Гравюр Ушакевича, виконаних ним після 1670, не виявлено. У виданнях, починаючи з «Служебника» (1681), використовуються гравюри Василя Ушакевича, створені майстром у 1660 році.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. Словникова частина. — Т. 9. — С. 3475.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 599.