Факельна лінія

Лінія факельна (рос. линия факельная; англ. flare line; нім. Fakellinie f) — у технологіях видобування і переробки вуглеводневих флюїдів газу, нафти — газовідвідна лінія (наприклад, від свердловини) для спалювання газу.

Факельна лінія

Випалювання попутного газу з місця нафтових свердловин в Нігерії.

Зустрічається в установках видобутку сирої нафти, газу, нафтопереробних заводах, коксохімічних заводах, хімічних заводах та звалищах. На промислових підприємствах факельні труби в основному використовуються для спалювання легкозаймистого газу, що виділяється запобіжними клапанами під час незапланованого надмірного тиску технологічного обладнання[1][2][3][4][5]

Спалювання газу у факелах в основному використовується з двох причин:

захист (місцевого) середовища від наслідків неконтрольованої міграції газу, тобто від вибуху, отруєння, запаху;
глобальний захист навколишнього середовища — шляхом заміни викидів більш шкідливих легкозаймистих газів на викиди менш шкідливих вихлопних газів.

Аналіз світлового підсвічування від полум'я смолоскипів на супутникових світлинах, зроблених в 2005 р., дозволив Національному управлінню океанічних і атмосферних досліджень США зробити оцінки масштабів спалювання газу. За цими оцінками в Росії спалюється близько 50 мільярдів кубометрів на рік, хоча офіційні цифри близько 15-20 мільярдів кубічних метрів на рік. У Нігерії спалюється близько 23 мільярдів кубічних метрів.[6]

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
DIN EN ISO 25457:2009-06 Erdöl-, petrochemische und Erdgasindustrie — Fackeln für den allgemeinen Betrieb in Raffinerien und petrochemischen Service. Berlin: Beuth Verlag

Примітки

Section 3: VOC Controls, Chapter 1: Flares. EPA Air Pollution Cost Control Manual (вид. 6th). Research Triangle Park, NC: U.S. Environmental Protection Agency (EPA). January 2002. EPA 452/B-02-001.
A. Kayode Coker (2007). Ludwig's Applied Process Design for Chemical And Petrochemical Plants, Volume 1 (вид. 4th). Gulf Professional Publishing. с. 732–737. ISBN 978-0-7506-7766-0.
Sam Mannan (Editor) (2005). Lee's Loss Prevention in the Process Industries: Hazard Identification, Assessment and Control, Volume 1 (вид. 3rd). Elsevier Butterworth-Heinemann. с. 12/67–12/71. ISBN 978-0-7506-7857-5.
Milton R. Beychok (2005). Fundamentals of Stack Gas Dispersion (вид. Fourth). self-published. ISBN 978-0-9644588-0-2. Проігноровано невідомий параметр |title-link= (довідка) (See Chapter 11, Flare Stack Plume Rise).
"A Proposed Comprehensive Model for Elevated Flare Flames and Plumes", David Shore, Flaregas Corporation, AIChE 40th Loss Prevention Symposium, April 2006.
The Boston Globe: Russia top offender in gas-flare emissions(англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[EPA-VOC-1] Section 3: VOC Controls, Chapter 1: Flares. EPA Air Pollution Cost Control Manual (вид. 6th). Research Triangle Park, NC: U.S. Environmental Protection Agency (EPA). January 2002. EPA 452/B-02-001.

[Coker-2] A. Kayode Coker (2007). Ludwig's Applied Process Design for Chemical And Petrochemical Plants, Volume 1 (вид. 4th). Gulf Professional Publishing. с. 732–737. ISBN 978-0-7506-7766-0.

[Mannan-3] Sam Mannan (Editor) (2005). Lee's Loss Prevention in the Process Industries: Hazard Identification, Assessment and Control, Volume 1 (вид. 3rd). Elsevier Butterworth-Heinemann. с. 12/67–12/71. ISBN 978-0-7506-7857-5.

[Beychok-4] Milton R. Beychok (2005). Fundamentals of Stack Gas Dispersion (вид. Fourth). self-published. ISBN 978-0-9644588-0-2. Проігноровано невідомий параметр |title-link= (довідка) (See Chapter 11, Flare Stack Plume Rise).

[5] "A Proposed Comprehensive Model for Elevated Flare Flames and Plumes", David Shore, Flaregas Corporation, AIChE 40th Loss Prevention Symposium, April 2006.

[6] The Boston Globe: Russia top offender in gas-flare emissions(англ.)