Фалін Валентин Михайлович

Народився в родині радянського профспілкового працівника. У 1930 році родина переїхала з Ленінграда до Москви.

У 1940 році після закінчення семи класів середньої школи Валентин Фалін вступив до Московської спеціальної артилерійської школи № 5. З 1941 року разом з батьками перебував у евакуації в Молотовській (Пермській) області. У 1942 році родина повернулася до Москви.

У 1942—1945 роках — учень токаря, слюсар і токар Московського заводу «Красный пролетарий».

У 1945—1950 роках — студент Московського державного інституту міжнародних відносин, юрист-міжнародник, референт-перекладач по країнах Східної Європи.

У 1950—1951 роках — референт Радянської контрольної комісії в Німеччині.

У 1952—1958 роках — старший референт, помічник, старший помічник, заступник начальника відділу Комітету інформації при міністерстві закордонних справ СРСР.

Член КПРС з 1953 року.

У 1958—1959 роках — референт відділу інформації ЦК КПРС.

У 1959—1961 роках — радник, заступник завідувача відділ, з 1961 року — завідувач 3-го Європейського (німецького) відділу, член колегії міністерства закордонних справ СРСР. У січні 1965 року очолив групу радників міністра закордонних справ СРСР А. Громико. У 1966—1968 роках — завідувач 2-го Європейського (британського) відділу, з осені 1968 по 1971 рік — завідувач 3-го Європейського (німецького) відділ міністерства закордонних справ СРСР.

23 лютого 1971 — 10 листопада 1978 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Федеративній Республіці Німеччині.

У 1978—1983 роках — 1-й заступник завідувача відділу міжнародної інформації ЦК КПРС.

У 1983—1986 роках — політичний оглядач газети «Известия». З 1985 року працював в Інституті США і Канади АН СРСР. Захистив докторську дисертацію «Конфлікти інтересів в антигітлерівської коаліції».

У 1986—1988 роках — голова правління Агентства друку «Новини».

У жовтні 1988 — серпні 1991 року — завідувач міжнародного відділу ЦК КПРС.

13 липня 1990 — 23 серпня 1991 року — секретар ЦК КПРС. Одночасно з квітня по серпень 1991 року — голова комісії ЦК КПРС із проблем міжнародної політики.

У 1992 році переїхав до Німеччини, де на запрошення відомого німецького політика Егона Бара працював професором історії в Інституті вивчення проблем миру і безпеки (нім. Institut für Friedensforschung und Sicherheitspolitik) при Гамбурзькому університеті.

У 2000 році повернувся до Росії, продовжив читати лекції в Московському державному інституті міжнародних відносин.

15 жовтня 2011 року очолив експертну раду міжнародного комітету руху «Інтернаціональна Росія» Загальноросійського народного фронту.

Помер 22 лютого 2018 року в Москві. Похований на Троєкуровському цвинтарі.

• орден Жовтневої Революції
• три ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Дружби народів
• медалі
• Державна премія СРСР (1982)
• подяка президента Російської Федерації (2010)
• надзвичайний і повноважний посол СРСР

• Фалин Валентин Михайлович (рос.)