Федерація Вест-Індії
Федерація Вест-Індії (англ. Federation of the West Indies або англ. West Indian Federation) — об'єднання британських острівних володінь у Карибському морі.
Існувала з 3 січня 1958 до 31 травня 1962 року. Задекларованою метою створення федерації було сформування політичної єдності, яка могла б отримати незалежність від Великої Британії як єдине ціле. Однак, перш ніж це сталось, федерація розпалась через зростання внутрішніх конфліктів між членами Федерації.
Адміністративна структура
- Столиця Порт-оф-Спейн.
- Глава федерації — монарх Великої Британії, представлений генерал-губернатором. Цю посаду з моменту утворення до розпуску займав Патрік Джордж Томас Б'юкен-Гепберн, барон Гейлес.
- Генерал-губернатор призначав прем'єр-міністра. Ним був Грантлі Герберт Адамс (від Лейбористської партії).
- Грошова одиниця — східнокарибський долар.
Члени Вест-Індської федерації
- Антигуа
- Барбадос
- Гренада
- Домініка
- Монтсеррат
- Сент-Кристофер — Невіс — Ангілья (нині — Сент-Кіттс і Невіс та Ангілья)
- Сент-Люсія
- Сент-Вінсент
- Тринідад і Тобаго
- Ямайка (до якої були приєднані як залежні території Кайманові острови та острови Теркс і Кайкос).
Решта британських володінь у цьому регіоні — Багами, Беліз, Бермуди, Британські Віргінські острови та Гаяна не увійшли до складу Федерації первинно, вважаючи, що їхнє майбутнє в асоціації з Північною Америкою, Центральною Америкою, Американськими Віргінськими островами та Південною Америкою, відповідно.