Федоренко Андрій Михайлович
Андрій Михайлович Федоренко (біл. Андрэй Міхайлавіч Федарэнка); 17 січня 1964 — білоруський письменник.Член Союзу білоруських письменників. Стиль-редактор літературного часопису «Дзеяслоў».[1].
| Федоренко Андрій Михайлович | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Андрэй Міхайлавіч Федарэнка | ||||
 | ||||
| Народився |
17 січня 1964 (58 років) Березівка | |||
| Громадянство |
 СРСР→ Білорусь | |||
| Національність | білорус | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Alma mater | Q30068750? і Білоруський державний університет культури і мистецтв | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Членство | Союз білоруських письменників | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Біографія
Народився 17 січня 1964 року в селі Березівка Мозирського району Гомельської області.
По закінченні Мозирського політехнічногого технікуму проходив дійсну строкову службу в лавах ЗС СРСР.
Згодом закінчив Мінський інститут культури (нині — Білоруський державний університет культури та мистецтв). Працював у редакціях журналів «Полымя» (Полум'я) й «Маладосць» (Молодість), на кіностудії «Білорусьфільм». Твори перекладалися російською, англійською, японською та іншими мовами. Мешкає у Мінську.
Твори
Андрій Федоренко є автором прозових творів:
- «Історія хвороби» (біл. «Гісторыя хваробы»)
- «Смута» (біл. «Смута»)
- збірка «Нічиї» (біл. «Нiчые»: «Вёска», «Нiчые», «Рэвiзiя»)
- 2010 рік — «Щербатий талер» (біл. «Шчарбаты талер»)
- 2010 рік — «Афганська шкатулка» (біл. «Афганская шкатулка»)
- 2011 рік — автобіографний роман-есе «Межа» (біл. «Мяжа»)
- 2012 рік — книга мініатюрних есе «Січка» (біл. «Сечка»)
- 2012 рік — книга «Ланцюг» (біл. «Ланцуг»)
За мотивами повісті «Щербатий талер» у 2006 році знято телевізійний міні-серіал «Три талери».
Нагороди і почесні звання
- Лауреат літературної премії імені Івана Мележа в 1995 за книгу «Смута» (біл. «Смута»).
- Фіналіст літературної премії імені Єжи Ґедройця (третє місце).
- премія А. Глобуса «Золота літера» (біл. «Залатая літара») 2009 за збірку прози «Нічиї» (біл. «Нічые»).
- Письменник року 2012 по версії білоруського часопису «Sexsus» за книгу «Ланцюг» (біл. «Ланцуг»)[2].