Мележ Іван Павлович
Іва́н Па́влович Мележ (біл. Іван Паўлавіч Мележ; 8 лютого 1921, с. Глинище, Хойницький район, Гомельська область — 9 серпня 1976, Мінськ) — білоруський прозаїк, драматург, публіцист. Лауреат Літературної премії ім. Я. Коласа (1962). Лауреат Державної премії ім. Я. Коласа (1976).
Іван Павлович Мележ | ||||
---|---|---|---|---|
біл. Іван Паўлавіч Мележ | ||||
Народився |
8 лютого 1921[1] Hlinishchad, Хойницький район, Білорусь | |||
Помер |
9 серпня 1976 (55 років) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР | |||
Поховання | ||||
Національність | білорус | |||
Діяльність | письменник, публіцист, драматург, літературознавець | |||
Alma mater | філологічний факультет БДУ | |||
Мова творів | білоруська | |||
Роки активності | з 1939 | |||
Членство | Спілка письменників СРСР | |||
У шлюбі з | Q111040708? | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() |
Біографія
Іван Мележ народився 8 лютого 1921 року в селянській родині: батько — Павло Федорович, мати — Марія Денисівна. У 1938 році з відзнакою закінчив школу в Хойниках. У 1939 році вступив до Московського інституту філософії, літератури та історії, на першому курсі був призваний до армії.
Влітку 1940 року брав участь у приєднанні Бессарабії і Буковини. Під час Другої світової війни воював під Миколаєвом, Лозовій, Ростовом-на-Дону, у 1941 році був поранений. У 1942 закінчив курси політпрацівників і був відряджений до 51 стрілецької дивізії співробітником газети.
Після другого поранення Мележ був направлений до Білоруського державного університету, працював викладачем військової підготовки .
У 1945 році Іван Мележ заочно закінчив філологічний факультет Білоруського державного університету, вступив до аспірантури. Одночасно з навчанням працював в редакції журналу «Полымя». (Після закінчення аспірантури працював у Білоруському державному університеті старшим викладачем білоруської літератури, а також в редакції літературного журналу «Полымя».
З 1966 року секретар, у 1971-1974 роках заступник голови правління Спілки письменників. Був головою Білоруського комітету захисту миру, членом Всесвітньої ради миру[2] .
У 1973 році Іван Мележ підписав Лист групи радянських письменників про Солженіцина і Сахарова[3] .
9 серпня 1976 Іван Мележ помер від серцевого нападу. Похований на Східному кладовищі Мінська .
Творчість
У 1939 році було опубліковано перший вірш І. Мележа «Радзіме». Перед війною його вірші друкувалися в газетах «Література і мистецтва» (біл. «Літаратура і мастацтва»), «Більшовик Полісся», у 1943 році в «Бугурусланській правді».
Перші оповідання написав у тбіліському шпиталі. У 1944 р. в газеті «Звязда» (укр. «Зірка») було опубліковане оповідання «Зустріч у шпиталі». У 1946 році видано перший збірник оповідань «У завірюху». У 1948 р. вийшла друга збірка прози «Гарячий серпень». Автор роману «Мінський напрямок» (про Другу світову війну і післявоєнний період), збірок прози «Близьке і далеке», «В горах дощі», «Що він за людина». Пробував себе в драматургії, найчастіше ставилася п'єса «Поки ви молоді». Центральне місце у творчості Івана Мележа займає трилогія «Поліська хроніка» («Люди на болоті», «Подих грози», «Заметіль, грудень»), дія якої відбувається в рідних для письменника місцях. У ній описано життя поліського села 1920-1930-х років — колективізація, розкуркулення. На думку поета Дмитра Ковальова, з великим талантом змальоване як історичне тло, так і стосунки героїв трилогії.
«У нього ґрунтовність, неквапливість, широта, багатоплановість справжнього романіста. Він суто по всьому цьому не лірик, хоча в його подробицях немає порожнечі, є глибока зібраність і зосередженість. Але дивно: в той же час він так захоплююче ліричний навіть в публіцистиці, навіть там, де громадянське начало подане прямо, безопосередньо. Думають, відчувають його герої поетично».
— Дмитро Ковальов[4]
За початковим задумом до «Поліської хроніки» повинні були увійти ще два романи («За осокою берег» и «Правда весни»), проте смерть письменника не дала здійснитися цим планам[5][6].
За творами І. Мележа поставлені спектаклі, зняті художні фільми. Мележ — автор ряду літературно-критичних статей, нарисів, публіцистичних виступів.
Бібліографія
У 1969-1971 рр. вийшло Зібрання творів у 6-ти, в 1979-1985 рр. — в 10 томах.
Збірники оповідань
- «У заметіль» (1946)
- «Гарячий серпень» (1948)
- «Завжди попереду» (нарис, 1948)
- «Близьке і далеке» (1954)
- «У горах дощі» (1957)
- «Що він за людина» (1961)
- «Життєві турботи» (1975)
- «Білі вишні і яблуні» (1976)
- «Перша книга: Щоденники, зошити, із записників» (1977).
Романи
- «Мінське напрямок» (1952, перероблене видання 1974)
- «Поліська хроніка» (трилогія):
- «Люди на болоті» (1962)
- «Подих грози» (1966)
- «Заметіль, грудень» (1978)
П'єси
- «Поки ви молоді» (1956, окреме видання у 1958, постановка у 1957)
- «Дні нашого народження» (опублікована і поставлена у 1958 році)
- «Хто прийшов уночі» (1959, окреме видання у 1966).
Екранізації творів
Телепостановки
Білоруське телебачення поставило виставу «Люди на болоті» (1965, Державна премія Української РСР, 1966, реж. А. С. Гутковіч), а також телевистава «Зустріч і розставання» (телефільм «Завеі, снежань», 1979), «Пристрасті епохи» (за романом «Заметіль, грудень», 1989).
Театром імені Янки Купали в 1966 р. був поставлений спектакль «Люди на болоті», Гомельським обласним театром — «Подих грози» (1977), у 1989 р. — «Пристрасті епохи» (за романом «Заметіль, грудень»).
Фільмографія
- «Люди на болоті» (1981, сценарій — В. Т. Туров, режисер В. Т. Туров, Білорусьфільм)
- «Дихання грози»(1982, сценарій — В. Т. Туров, режисер В. Т. Туров, Білорусьфільм)
Нагороди і премії
- Два ордена Трудового Червоного Прапора (28.10.1967; 05.02.1971)
- орден «Знак Пошани» (25.02.1955)
- медалі
- Державна премія імені Я. Коласа (1976, посмертно) — за збірку статей «Життєві клопоти»
- Літературна премія ім. Я. Коласа за роман «Люди на болоті» (1962)
Пам'ять
- У 1980 році була заснована літературна премія імені Івана Мележа.
![](../I/%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0.JPG.webp)
- У Мінську, Хойниках, Лельчицях, Гомелі названа вулиця на честь Івана Павловича Мележа.
- У Мінську на будинку № 7 по вулиці Я. Купали, де жив письменник, встановлено меморіальну дошку (1978).
- У Гомелі ім'ям письменника названі Білорусько-слов'янська гімназія № 36 і міська бібліотека № 2.
- У 1983 році на батьківщині І. П. Мележа в селі Глинище відкрито меморіальний музей і встановлено погруддя.
- У Хойниках в 2010 році відкрито скульптурну композицію «Сторінками творів Івана Мележа».
- Ім'я Івана Мележа носить Мозирський драматичний театр.
- Іменем Івана Мележа назване велике сільськогосподарське підприємство в Хойницькому районі (КСУП "імені І. П. Мележа ").
- документальний фільм «Іван Мележ» (1977, режисер Ю. Лисятов, студія «Літопис», Білорусьфільм)
- документальний фільм «Іван Мележа» (1990, режисер М. Купеєва, студія «Літопис», Білорусьфільм)
Література
- Бугайов, Д. Вірність покликанню: Творча індивідуальність І.Мележа. — Мінськ: Маст.літ., 1977. — 239 с.
- Гніломёдов, В. В. Іван Мележа: Нарис життя і творчості / В. В. Гніломёдов. — Мінськ: Народна асвета, 1984. — 126 с.
- Дорошко, Л. С. Соціально-естетичні аспекти проблеми землі та психології селянства в «Поліська хроніка» І.Мележа і в романи М.Стельмаха «Кров людська — немає водиця» і «Велика рідня»: Автореф. дис. на соіск. вченим. степ. канд. філол. наук: (10:01:02) / АН БРСР, Ін-т літ. ім. Я. Купали, 1987
- Кошман, П. Г. Художній образ Полісся в національній літературній традиції XIX—XX століть: Автореф. Дис. на здобуття наукового. ступ. канд. Філолога. наук: 10:01:01: 23.02.2003 / Кошман Павло Григорович; Нац. акад. наук Білорусі, Ін-т літ. імені Я. Купали. — 2003
- Кулешов, Ф. І. Подвиг художника: Літературний шлях І.Мележа / Ф. І. Кулешов. — М.: БГУ, 1982
- Кулешов, Ф. Іван Мележа: літературна біографія / Федір Кулешов. — Мінськ: Білорусь, 1968. — 177 с.
- Курбеко, А. В. Діалог в прозі Івана Мележа: Лінгвіст. аспект: Автореф. Дис. на підлозі. уч. ступ. канд. Філолога. наук: 10.02.01 / Бел. держ. пед. ун-т імені М. Танка, 2000.
- Ляшук, В. Я. Іван Мележа в школі: посібник для вчителя / В. Я. Ляшук. — Мінськ: Народна асвета, 1981. — 124 с.; М.: ТДВ «Аверсев», 2002. — 191 с.; Мінськ: Нове знання, 2005. — 191 с.
- Ржеуцкій, М. С. Переклад синтаксичних конструкцій з білоруської мови на російську: На матеріалі творів Івана Мележа: Автореф. Дис. на підлозі. уч. ступ. канд. Філолога. наук: 10.02.01; 10:02:02 / Бел. держ. пед. ун-т ім. Максима Танка, 2000.
- Толчікова, Л. І. Проблеми народного характеру в роман І.Мележа і П.Проскурін: Автореф. дис. на соіск. вченим. степ. канд. філол. наук: 10:01:02 / Толчікова Людмила Іванівна; Акад. наук Білорус. РСР, Ін-т літ. ім. Я. Купали, 1986
- Хартанович, Л. Г. дієслівних Особливості вживання в «Поліська хроніці» І.Мележа: Автореф. Дис. на здобуття наукового. ступ. канд. Філолога. наук: 10.02.01 / Хартанович Лілія Георгіївна; Нац. акад. наук Білорусі, Ін-т мовознавства імені Я. Коласа, 2002.
- Збірник наукових матеріалів, присвячених 75-річчю та 130-річчя від дня народження Івана Мележа і Марії Радевич / Брест. держ. ун-т, Філ. фак. ; [Упоряд. ред.: В. Я. Ляшук, В. А. Сенькавец]. — Брест, 1999. — 123 с.
- Іван Мележа: короткий бібліографічний довідник / Державна бібліотека імені В. І. Леніна; [Упорядник І. В. Смикава; редактор Н. Б. Ватаца]. — Мінськ, 1963. — 28 с.
- Спогади про Івана Мележа / [укладач Л. Є. Петрова-Мележа]. — Мінськ: Художня література, 1982. — 414 с.
Посилання
- Іван Мележ в бібліотеці «Беларуская Палічка» (біл.)
- Віртуальний музей Івана Мележа
Примітки
- Мележ Иван Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Іван Мележа // Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік / Склад. А. К. Гардзіцкі; нав. Ред. А. Л. Верабей. — Мн .: Мастацкая літаратура, 1994. — С. 379—380.
- Ковалёв Д. М. Поэзия Полесья