Федоровський Павло Олексійович

Народився 1862 року у сім'ї обер-офіцера[1] іноземного походження[2].

Закінчив Імператорський Харківський університет[1].

На державній службі та у відомстві Міністерства народної освіти з 18 жовтня 1885 року[1] по 1 серпня 1913 року та з 3 грудня 1913 року/24 лютого 1914 року[2].

У джерелах стосовно державної служби починає згадуватися у 1903-1906 навчальних роках вже в чині статський радник (з вислугою з 18 жовтня 1898 року[1]) як директор народних училищ Кутаїської губернії[3][4][5].

У 1906-1913 навчальних роках вже в чині дійсний статський радник (з вислугою з 1 січня 1906 року[6]) працює директором народних училищ Тифліської губернії[7][8][9][10][11][12][13].

3 грудня 1913 року призначений на службу інспектором у справах друкованих видань до Вільна[14].

20 грудня 1913 року скерований у відрядження до Баку виконувати обов'язки інспектора у справах друкованих видань, де працює до 24 лютого 1914 року[14].

У 1914-1916 навчальних роках директор чоловічої гімназії та жіночої гімназії у місті Златополі[15][16].

У Златопільській чоловічій гімназії та Златопільській жіночій гімназії працює директором по 1919 рік[17][18][19][20]. З 8 вересня по 18 вересня 1919 року перебуває в Києві, а 27 листопада 1919 року вже не був директором[21].

• П.А.Федоровский. Памяти М.Ю. Лермонтова. — Тифлис : Канц. главнонач. гражд. частью на Кавказе, 1891. — 12 с.(рос. дореф.)(Передрук з № 184 газети «Кавказ» за 1891 рік).
• П.А.Федоровский. К характеристике личности Д.И. Фонвизина: (Страничка из области прискорб. недоразумений). — Тифлис : Канц. главнонач. гражд. частью на Кавказе, 1892. — 8 с.(рос. дореф.)(Передрук з № 319 газети «Кавказ» за 1892 рік).
• П.А.Федоровский. Забытый литературный вопрос: Крит. этюд П.А. Федоровского. — Тифлис : Канц. главнонач. гражд. частью на Кавказе, 1891. — 18 с.(рос. дореф.)(Передрук з № 20, № 21 та № 22 газети «Кавказ» за 1891 рік).
• П.А.Федоровский. Страничка из жизни грузин-поселенцев в Малороссии: К истории колонизации южных окраин России. — Тифлис : Канц. главнонач. гражд. частью на Кавказе, 1888. — 7 с.(рос. дореф.)(Витяг з 7-го вип. «Сб. материалов для опис. местностей и племен Кавказа»).

• Орден Святого Станіслава 2 ступеня[1].
• Орден Святої Анни 2 ступеня (1 січня 1903)[1].
• Орден Святого Володимира 4 ступеня (1 січня 1911)[22].
• Орден Святого Володимира 3 ступеня (1 січня 1915)[2].
• Медаль «В пам'ять царювання імператора Олександра III»[1].