Федоров Борис Васильович
Фе́доров Бори́с Васи́льович (нар. 25 жовтня 1914 — пом. 26 травня 1974) — учасник Другої світової війни, командир дивізіону, капітан, Герой Радянського Союзу (1943).
| Федоров Борис Васильович | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження |
25 жовтня 1914 село Новоєгорівка, Російська імперія (тепер Баштанський район, Миколаївська область) | ||||||||
| Смерть |
26 травня 1974 (59 років) місто Рівне, УРСР, СРСР | ||||||||
| Поховання |
 | ||||||||
| Країна |
 Російська імперія→ СРСР | ||||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | ||||||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | ||||||||
| Рід військ |
 артилерія
| ||||||||
| Роки служби | 1935–1956 | ||||||||
| Партія | ВКП(б) | ||||||||
| Звання |
 Полковник | ||||||||
| Війни / битви | Радянсько-німецька війна | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
 Федоров Борис Васильович у Вікісховищі | |||||||||
Життєпис
Народився 25 жовтня 1914 року в селі Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1942 року.
Закінчив 7 класів, ветеринарний технікум. Працював ветеринарним фельдшером у колгоспі.
У лавах РСЧА з 1935 року. У 1939 році закінчив Московське артилерійське училище.
Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Воював на Західному, Північно-Західному, Воронезькому та 1-му Українському фронтах.
Командир дивізіону 839-го гаубичного артилерійського полку 40-ї армії Воронезького фронту капітан Б. В. Федоров особливо відзначився у боях в районі радгоспу «Холодний» Полтавської області. У бою 1 вересня 1943 року особисто підбив 3 танки супротивника. Перебуваючи в критичній ситуації, викликав на себе вогонь артилерії, яким було знищено ще 8 танків. 2 вересня вміло організував оборону радгоспу. Ворог, втративши 7 танків, відступив.
Після війни продовжував службу у Збройних Силах СРСР. У 1948 році закінчив Вищу артилерійську школу в Ленінграді, у 1956 році — Вищі академічні курси при Військовій артилерійській академії.
У 1956 року полковник Б. В. Федоров вийшов у запас. Після виходу в запас працював директором таксомоторного парку в місті Рівному.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 грудня 1943 року капітану Федорову Борису Васильовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2618).
Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.
Література
- Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, стор. 264-265.
- Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.
Посилання
- Біографія на сайті «Герои страны» (рос.)
- Фёдоров Борис Васильевич (рос.)